Наглядова філософія: обачність і репутація

Читати PDF-версію (8 сторінок)

Суворий допуск і відмова BCCI

Наглядовий підхід молодого Управління сформувала відсутність у нього напрацьованої репутації. Лі Сянь Лун (Lee Hsien Loong) згодом підсумував його так: підхід «спирався на сувору політику допуску, високі пруденційні вимоги та жорстке примусове виконання». Управління прагнуло підтримувати стабільність системи, не допускати банкрутства окремих установ і захищати громадськість та інвесторів від збитків. Такий підхід вважали необхідним, щоб здобути довіру міжнародних фінансових установ та їхніх регуляторів у країнах походження.¹

Найчастіше згадують приклад Bank of Credit and Commerce International. Управління відмовило BCCI у вході на сінгапурський ринок, попри наполегливе лобіювання. Коли згодом банк упав на тлі шахрайства світового масштабу, Сінгапур уникнув наслідків. Цей епізод підніс репутацію Управління як ретельного й безкомпромісного регулятора.² Він заклав модель, що повторюється в усій історії фінансового центру. Якість допущених установ Управління вважало питанням національної репутації й було готове заради її захисту відмовитися від бізнесу.

Криза Pan-Electric 1985 року

Навіть суворий підхід не міг запобігти кожному краху. 30 листопада 1985 року збанкрутувала Pan-Electric Industries — холдингова компанія з інтересами в готельному бізнесі, нерухомості та морських операціях, — і над нею запровадили управління ресивера. Вона заборгувала 453 млн доларів 35 банкам і мала невиконані форвардні контракти з біржовими брокерами на 160 млн доларів. Фондова біржа була закрита з 2 по 4 грудня 1985 року. Тим часом Управління організувало «рятувальний човен» — кредитну лінію на 180 млн доларів, гарантовану чотирма великими місцевими банками, — а також тримісячний мораторій на відкликання кредитів, наданих біржовим брокерам.³

Лі Сянь Лун назвав це «єдиним великим провалом» Управління. У відповідь Управління переробило Закон про галузь цінних паперів (Securities Industry Act) і посилило нагляд за фондовою біржею та галуззю цінних паперів. Жорсткіший підхід поширився на інші частини фінансового сектору й тривав до 1997 року.⁴ До регулювання бірж і до краху Barings 1995 року, який знову випробував кризове управління MAS, повертається розділ II частини D.

Зміна курсу після 1997 року

З 1997 року Управління переглянуло всю свою політичну рамку, і цей перегляд докорінно змістив акценти нагляду. Управління перейшло від універсального регулювання установ за принципом «один розмір для всіх» до нагляду з урахуванням ризиків, а від регулювання на основі оцінки якості (merit-based) — до режиму, заснованого на розкритті інформації. Водночас воно лібералізувало доступ до фінансової галузі, щоб стимулювати конкуренцію; цей процес описує розділ IV частини D. Голова пояснив зміну морським образом: капітан, чия єдина мета — вберегти корабель, ніколи не вийде з порту.⁵

Реформа зберегла відданість обачності й оновила методи, якими Управління її досягало. Воно оголосило рамку, що спиралася на консолідований нагляд з урахуванням ризиків, гармонізоване регулювання, належне корпоративне врядування та дієву ринкову дисципліну. Воно також узялося замінити клаптикову систему ліцензійних режимів єдиним модульним режимом для посередників на ринках капіталу за новим Законом про цінні папери та ф’ючерси (Securities and Futures Act, SFA) і єдиним режимом для фінансових радників.⁶ Ці закони розглянуто в розділі I частини E.

Зменшення ризику банкрутства

Свою наглядову філософію Управління виклало в монографії Objectives and Principles of Financial Supervision in Singapore, оприлюдненій 19 квітня 2004 року. У ній зазначено, що, прагнучи фінансової стабільності, воно не ставить за мету запобігти банкрутству кожної фінансової установи. Також сказано, що основну відповідальність за власні фінансові рішення несуть споживачі, а свій підхід Управління назвало «проактивним і зосередженим на ризиках».⁷

Цю думку розвиває рамка оцінювання впливу й ризиків, уперше опублікована у квітні 2007 року й переглянута в березні 2024 року. Режим «нульових банкрутств», пояснює вона, наклав би на фінансові установи надмірний регуляторний тягар і міг би знизити ефективність фінансової системи. Управління прагне зменшувати ризик і наслідки банкрутства через інтенсивніший нагляд там, де він доречний і, ймовірно, буде дієвим. Інтенсивність нагляду залежить від того, який вплив мало б банкрутство установи, і від оціненого ризику. Цей ризик Управління оцінює за допомогою Комплексної рамки та методів оцінювання ризиків (Comprehensive Risk Assessment Framework and Techniques, CRAFT).

Той самий документ покладає основну відповідальність за нагляд за ризиками на раду директорів і вище керівництво кожної установи. Вони відповідають за процеси й засоби контролю, що керують ризиками установи, за дотримання регуляторних вимог і за чесне ставлення до клієнтів.⁸ Наголос на особистій відповідальності вищих керівників передує настановам щодо індивідуальної підзвітності та поведінки, розглянутим у розділі I частини E.

Репутація як пріоритет, закріплений у законі

Чинна редакція закону прямо встановлює баланс між ролями Управління. Стаття 4(1) перелічує чотири основні цілі: цінову стабільність, надійний фінансовий центр і фінансову стабільність, обачне управління офіційними валютними резервами та розвиток Сінгапуру як конкурентоспроможного міжнародного фінансового центру. Стаття 4(1A) передбачає, що мета надійного фінансового центру й фінансової стабільності має перевагу над метою розвитку Сінгапуру як конкурентоспроможного фінансового центру.⁹

Це правило пріоритету переводить у площину права принцип, якого Управління дотримувалося ще з часу відмови BCCI. Регулятор, якому доручено ще й просувати свій фінансовий центр, має очевидний конфлікт інтересів. Сінгапур розв’язав його, підпорядкувавши просування надійності. Удари по доброчесності, розглянуті в розділі VI частини E, від 1MDB до справи про відмивання грошей 2023 року, показують, наскільки серйозно Управління сприймає шкоду репутації центру. Вони ж показують, що цей конфлікт ніколи не зникає повністю.

Примітки

1. Lee Hsien Loong, промова на конференції з нагоди 30-річчя MAS, 20 липня 2001 року, BIS Review 67/2001, с. 2: підхід MAS “was centred on a strict admission policy, high prudential requirements, and rigorous enforcement”; він мав захищати окремі установи від банкрутства, а громадськість та інвесторів — від збитків; такий підхід був “necessary to establish credibility with international financial institutions and their home regulators”. ↩
2. Lee Hsien Loong, промова на конференції з нагоди 30-річчя MAS, 20 липня 2001 року, BIS Review 67/2001, с. 2: Сінгапур “had been spared the fallout from the collapse of BCCI because MAS had steadfastly refused BCCI entry despite persistent lobbying”, що підняло репутацію MAS “as a thorough and uncompromising regulator”. ↩
3. Lee Hsien Loong, промова на конференції з нагоди 30-річчя MAS, 20 липня 2001 року, BIS Review 67/2001, с. 2: Pan-El “was a holding company with interests in hotels, property and marine operations”; “MAS closed the stock exchange for 3 days while a lifeboat fund was organised”. Barbara Quek, “The Making of the Monetary Authority of Singapore”, BiblioAsia, жовтень–грудень 2022 р.: Pan-Electric збанкрутувала 30 листопада 1985 року, над нею запроваджено управління ресивера; борги 453 млн доларів перед 35 банками та 160 млн доларів за невиконаними форвардними контрактами; біржа закрита з 2 по 4 грудня 1985 року; рятувальний фонд на 180 млн доларів, гарантований чотирма великими місцевими банками; тримісячний мораторій на відкликання кредитів біржовим брокерам. ↩
4. Lee Hsien Loong, промова на конференції з нагоди 30-річчя MAS, 20 липня 2001 року, BIS Review 67/2001, с. 2: “we did have one major failure – the Pan-El crisis in 1985”; MAS переробило Securities Industry Act і посилило нагляд; жорсткіший підхід “permeated beyond the securities industry to other parts of the financial sector, and continued right up to 1997, when we shifted course”. ↩
5. Lee Hsien Loong, промова на конференції з нагоди 30-річчя MAS, 20 липня 2001 року, BIS Review 67/2001, с. 5: “if the sole objective of a captain is to protect his ship, then his vessel would never leave port”; с. 3: “In 1997, we began a comprehensive review of MAS’ policy framework and approach, which has led to fundamental changes”; с. 4: з 1998 року — “fundamental shift in emphasis away from ‘one-size-fits-all’ regulation of institutions to risk-focused supervision, and from merit-based regulation of products to a disclosure-based regime”; програма лібералізації доступу до фінансової галузі. ↩
6. Lee Hsien Loong, промова на конференції з нагоди 30-річчя MAS, 20 липня 2001 року, BIS Review 67/2001, с. 5: елементи “risk-focussed, consolidated supervision; harmonised regulation; sound corporate governance; and effective market discipline”; новий Securities and Futures Act з “a single, modular licensing regime”; Financial Advisers Act з єдиним ліцензійним режимом. ↩
7. Monetary Authority of Singapore, “MAS spells out its supervisory approach”, прес-реліз від 19 квітня 2004 року про монографію Objectives and Principles of Financial Supervision in Singapore: “In seeking financial stability, MAS does not aim to totally prevent failure of any financial institution”; “Consumers bear principal responsibility for their financial decisions”; “MAS’ approach is proactive and risk focused”. ↩
8. Monetary Authority of Singapore, MAS’ Framework for Impact and Risk Assessment of Financial Institutions, квітень 2007 р. (ред. березня 2024 р.), пп. 1.2, 2.4 і 2.7: використання Comprehensive Risk Assessment Framework and Techniques (CRAFT) для оцінювання ризику установи; рада директорів і вище керівництво “play the central role in maintaining adequate risk oversight”, відповідаючи за процеси й засоби контролю, дотримання регуляторних вимог і ставлення до клієнтів “in a transparent and fair manner”. Див. також Monetary Authority of Singapore, MAS’ Framework for Impact and Risk Assessment of Financial Institutions, квітень 2007 р. (ред. березня 2024 р.), п. 2.3: “MAS does not aim to prevent all failures. A ‘zero failure’ regime would place an excessive regulatory burden on financial institutions and could impair the efficiency of the financial system”; MAS прагне “to reduce the risk and impact of failure of institutions or of inappropriate behaviour through increased supervision where it is both appropriate and likely to be effective”. ↩
9. Monetary Authority of Singapore Act 1970 (чинна редакція в публікації LawPlayer, дата звернення: листопад 2026 р.), ст. 4(1) (чотири основні цілі) і ст. 4(1A) (мета за ст. 4(1)(b) має перевагу над метою за ст. 4(1)(d)); ст. 4(2)(b): “conduct integrated supervision of the financial services sector and financial stability surveillance”. ↩

Лише для загального ознайомлення. Ця стаття не є юридичною чи податковою консультацією, не замінює консультації щодо конкретної справи й не створює відносин між адвокатом і клієнтом. Вона відображає правове становище станом на жовтень 2026.