Міжнародний Сінгапур і міжнародна Женева

Читати PDF-версію (7 сторінок)

Дві моделі розміщення

Різниця між двома містами починається з цифр. За даними Постійного представництва Швейцарії при ООН у Женеві, кантон приймає сорок міжнародних організацій із сорока восьми, що розташовані у Швейцарії, а також кількасот неурядових організацій і постійні представництва 185 держав — членів ООН. 2021 року міжнародні організації забезпечили в кантоні 27 967 робочих місць, а їхні сукупні видатки 2020 року сягнули 6446 млн франків. Фінансовий центр Женеви, у якому за даними Fondation Genève Place Financière понад 38 000 робочих місць, має порівнянний розмір.¹

Міжнародний Сінгапур значно менший. Його найбільший міжнародний роботодавець у сфері фінансів, хаб Групи Світового банку, має трохи більше 300 співробітників. Інші органи, про які йдеться в цьому розділі, рахують персонал десятками або кількома сотнями. Два міста обрали різні моделі. Женева приймає універсальні організації, мандати яких охоплюють увесь світ, а тематика сягає від охорони здоров’я та праці до торгівлі, телекомунікацій і прав людини. Сінгапур приймає переважно регіональні органи й офіси, тематика яких близька до його власних економічних інтересів: торгівля, макроекономічний нагляд, інновації центральних банків, фінансування розвитку та вирішення спорів.

Походження та мотиви

Ця різниця відображає історію. Міжнародне покликання Женеви виросло з приватної гуманітарної ініціативи 1863 року, зі швейцарського нейтралітету та з рішення держав-переможниць 1919 року розмістити тут Лігу Націй. Воно розвивалося півтора століття і нині становить одну з опор економіки та ідентичності міста. Міжнародні установи Сінгапуру — продукт останніх трьох десятиліть і цілеспрямованої політики. Уряд ставився до них так само, як до регіональних штаб-квартир банків і торговельних домів: як до активів, що зміцнюють позиції міста в конкуренції між хабами.

Нейтралітет відіграє в кожному випадку різну роль. Постійний нейтралітет Швейцарії, визнаний державами 1815 року, зробив Женеву прийнятною для всіх сторін.² Сінгапур не є нейтральним у правовому сенсі. Він проводить політику балансу між великими державами, яку описує розділ F.IV. Його репутація як країни перебування ґрунтується на компетентності та неупередженому адмініструванні. Для таких регіональних органів, як AMRO, серед членів якого є і Китай, і Японія, цієї репутації виявилося достатньо.

Базель, Женева і Сінгапур

Ще один пункт порівняння стосується розташування органів, що встановлюють фінансові стандарти. Ні Женева, ні Сінгапур не приймають BIS чи пов’язані з ним комітети. У Швейцарії вони розташовані в Базелі, за коротку поїздку потягом від Женеви і в межах тієї самої правової системи, тоді як Сінгапур лежить на іншому континенті. Швейцарський центр BIS Innovation Hub, відкритий 2019 року з офісами в Базелі та Цюриху, діє в партнерстві зі Швейцарським національним банком, так само як сінгапурський центр — у партнерстві з MAS.³ Отже, обидва фінансові центри посідають схожі позиції в мережі інновацій центральних банків.

Міжнародні організації Женеви мають мало прямого зв’язку з фінансами, за винятком Світової організації торгівлі, Конференції ООН з торгівлі та розвитку, а також пенсійних фондів і казначейств самих організацій. Сінгапурські установи ближчі до фінансів, тому їхній прямий вплив на фінансовий центр пропорційно більший, хоча їхня загальна вага значно менша. Обидва міста отримують від своїх міжнародних установ нематеріальну вигоду: репутацію місць, де держави й організації вирішують працювати. Це заспокоює приватних клієнтів та інвесторів.

Вразливості

Обидві моделі мають слабкі місця. Залежність Женеви від бюджетів універсальних організацій стала помітною 2025 року, коли скорочення американських внесків призвело до скорочення персоналу та перенесення функцій до дешевших міст, як описує женевський том.⁴ Міжнародні установи Сінгапуру менше залежать від західних бюджетів, оскільки багато з них фінансують азійські уряди. Проте вони вразливі до напруженості між своїми членами, зокрема між Китаєм і Японією в межах АСЕАН+3 або між Китаєм і США в межах APEC (див. розділ K.V).

Висока вартість життя позначається на обох містах. Міжнародні організації під бюджетним тиском переносять адміністративні функції до дешевших місць, і Женева відчуває цю тенденцію вже два десятиліття. Сінгапур, де орендні ставки на офіси та вартість житла належать до найвищих в Азії, стикається з тим самим ризиком для своїх регіональних офісів. Його відповідь, як і відповідь Женеви, — наголос на якості середовища: транспортній доступності, безпеці, верховенстві права та присутності інших установ, з якими організація може співпрацювати.

Чого кожне місто може навчитися

Кожна модель містить урок для іншої. Женева показує, як щільна спільнота універсальних організацій може дати місту репутацію, яку не купиш жодною маркетинговою кампанією, і як ця репутація доходить до клієнтів, які ніколи не бували в місті. Сінгапур показує, як невелика кількість добре дібраних установ, вбудованих у фінансове адміністрування держави перебування, може принести фінансовому центру пряму користь в інформації, контактах і впливі на регіональну інфраструктуру. Женеві могли б стати в пригоді тісніші зв’язки між її міжнародними організаціями та банками, особливо у фінансуванні розвитку та сталому інвестуванні. Сінгапуру могла б допомогти ширша й незалежніша міжнародна спільнота, завдяки якій його роль країни перебування менше залежала б від пріоритетів власного уряду.

Примітки

1. Ressos, Genève, place financière internationale, partie F, chapitre II, з посиланням на Mission permanente de la Suisse auprès de l'Office des Nations Unies à Genève, “La Genève internationale en faits et chiffres” (dfae.admin.ch): сорок міжнародних організацій у кантоні із сорока восьми у Швейцарії, кількасот неурядових організацій і постійні представництва 185 держав — членів ООН і двох держав, що не є членами; Ressos, Genève, place financière internationale, partie F, chapitre II, з посиланням на Ville de Genève, “Poids de la Genève internationale dans l'économie et l'emploi genevois” (geneve.ch): 27 967 робочих місць у міжнародних організаціях 2021 року; сукупні видатки 6446 млн франків 2020 року; Ressos, Genève, place financière internationale, partie F, chapitre II, з посиланням на Fondation Genève Place Financière (geneve-finance.ch): понад 38 000 робочих місць у фінансовому центрі Женеви. ↩
2. Ressos, Genève, place financière internationale, partie F, chapitre I: “La neutralité de la Suisse, reconnue par les puissances en 1815 […] constitue la condition première de la vocation internationale de Genève.” ↩
3. Bank for International Settlements, “About the BIS Innovation Hub” (bis.org, дата звернення: листопад 2026 р.): швейцарський центр, “established in 2019, is one of the founding Innovation Hub centres”, з офісами в Базелі та Цюриху, у партнерстві зі Швейцарським національним банком. ↩
4. Ressos, Genève, place financière internationale, partie F, chapitre II, про скорочення фінансування, реструктуризації та скорочення персоналу в міжнародних організаціях у Женеві з 2025 року, а також про заходи підтримки Федеральної ради від 20 червня 2025 року. ↩

Лише для загального ознайомлення. Ця стаття не є юридичною чи податковою консультацією, не замінює консультації щодо конкретної справи й не створює відносин між адвокатом і клієнтом. Вона відображає правове становище станом на жовтень 2026.