Протидія відмиванню грошей: CDSA, повідомлення MAS та оцінки FATF: порівняння з Женевою

Читати PDF-версію (6 сторінок)

Один стандарт, дві традиції

Женева і Сінгапур застосовують ті самі Рекомендації FATF, але починали з різних позицій. Швейцарія запровадила до Кримінального кодексу склади відмивання грошей і недостатньої пильності у фінансових операціях 1990 року. Її превентивний закон — Закон про протидію відмиванню грошей (GwG) — набрав чинності 1998 року. Сінгапурський CDSA походить із того самого періоду. Отже, обидва центри вибудували свої режими протягом десятиліття після заснування FATF. Проте Швейцарія довго покладалася на саморегулювання через кодекс поведінки банків щодо обов’язку дбайливості та через саморегулівні організації. Сінгапур від початку спирався на повідомлення єдиного інтегрованого наглядового органу.

Відрізняється й архітектура звітності. Швейцарське право розмежовує обов’язок повідомляти про обґрунтовані підозри і право повідомляти про прості сумніви. Сінгапурський обов’язок за статтею 45 CDSA виникає за наявності розумних підстав для підозри і поширюється на кожну особу, що діє в межах професійної чи підприємницької діяльності. Ця різниця частково пояснює контраст в обсягах. Швейцарське бюро з повідомлень про відмивання грошей (MROS) отримало 2025 року рекордні 21 087 повідомлень.¹ Сінгапурський STRO отримав 2024 року 85 988, тобто приблизно вчетверо більше.

Податкові злочини та час реформ

Щодо податкових злочинів Сінгапур зробив крок раніше. Він визнав тяжкі податкові злочини предикатними з 1 липня 2013 року, а Швейцарія зробила свій кваліфікований податковий злочин предикатним лише з 1 січня 2016 року.² Обидві реформи були частиною кінця банківської таємниці щодо іноземних податкових цілей, який розглядає розділ E.II. В обох центрах реформа зобов’язала банки перевіряти податкове становище клієнтів, чиї статки вони раніше приймали без запитань.

Оцінювання та покарання

Сінгапур уже пройшов оцінювання п’ятого раунду, а Швейцарія чекає на своє у 2026 і 2027 роках. Критика, адресована Сінгапуру 2026 року, буде знайома швейцарським читачам. Низькі покарання, слабка перевірка бенефіціарної власності та роль посередників у створенні непрозорих структур — ті самі питання, що зумовили швейцарську ревізію 2025 року. Вона поширила обов’язки належної перевірки на окремі види консультаційної діяльності юристів та інших радників. У Сінгапурі юристи вже багато років підпадають під загальний обов’язок повідомлення та професійні правила щодо належної перевірки, хоча оцінювачі визнали кількість повідомлень від представників професії обмеженою.

Найпомітніша різниця полягає в застосуванні кримінального права до установ. 2022 року Федеральний кримінальний суд у першій інстанції засудив великий банк на підставі положення Кримінального кодексу про відповідальність підприємства за те, що той не запобіг відмиванню грошей наркомережею. Цю справу описано в женевському томі.³ Сінгапур досі віддавав перевагу компромісному врегулюванню (composition) та наглядовим заходам щодо установ, а до кримінальної відповідальності притягував фізичних осіб. Розділ H.V розглядає, чи застосовуватимуть у майбутньому частіше доступні в Сінгапурі інструменти кримінального переслідування юридичних осіб.

Що показує порівняння

Порівняння показує два центри, які з різних вихідних точок сходяться до однієї моделі. Женева вийшла з традиції конфіденційності, захищеної кримінальним правом, і мусила навчитися розкриттю інформації. Сінгапур вийшов із традиції сильного державного нагляду і мусив засвоїти, що нагляд ефективний лише тоді, коли сягає фактичної поведінки менеджерів із роботи з клієнтами та посередників. Обидва з’ясували, що гроші, які загрожують їхній репутації, надходять з-за кордону, а їхній захист залежить від співпраці іноземних органів влади. Ця залежність пояснює, чому Сінгапур 2024 року змінив закон, щоб менше покладатися на іноземні докази.

Примітки

1. Swiss Criminal Code, ст. 305bis і 305ter (чинні з 1990 року), і Federal Act on Combating Money Laundering and Terrorist Financing (чинний з 1998 року), як викладено в женевському томі, частина H, розділ про боротьбу з відмиванням грошей і політично значущими особами; Money Laundering Reporting Office Switzerland (MROS), Annual Report 2025, fedpol.admin.ch, цит. за женевським томом, частина H, розділ про боротьбу з відмиванням грошей. ↩
2. Федеральний закон від 12 грудня 2014 р. про впровадження переглянутих Рекомендацій FATF 2012 року, кваліфікований податковий злочин як предикатний злочин за ст. 305bis абз. 1bis Кримінального кодексу Швейцарії з 1 січня 2016 р., цит. за женевським томом, частина H. ↩
3. State Secretariat for International Finance, “Financial Action Task Force (FATF)” (sif.admin.ch), цит. за женевським томом, частина H: Швейцарія пройде п’яту оцінку FATF у 2026–2027 роках; ревізія швейцарського Закону про протидію відмиванню грошей, ухвалена 26 вересня 2025 р., що поширює обов’язки на окремі види консультаційної діяльності, як описано в женевському томі, частина H; рішення Федерального кримінального суду 2022 року щодо великого швейцарського банку за ст. 102 Кримінального кодексу Швейцарії, як описано в женевському томі, частина H. ↩
4. FATF and APG, Mutual Evaluation Report of Singapore, травень 2026 р., Executive Summary і таблиці 6.1, таблиця рейтингів і п. 484; Money Laundering National Risk Assessment Singapore 2024, п. 6.2.17 (активи в управлінні). ↩

Лише для загального ознайомлення. Ця стаття не є юридичною чи податковою консультацією, не замінює консультації щодо конкретної справи й не створює відносин між адвокатом і клієнтом. Вона відображає правове становище станом на жовтень 2026.