Два значення токенізації
Читати PDF-версію (2 сторінок)
«Токенізацією» називають дві зовсім різні операції. Більшість плутанини в цій сфері виникає тому, що їх не розмежовують. У першому випадку реєстр і є реєстром прав. Токен є активом у тому сенсі, що право існує в записі реєстру і передається через нього, а жоден інший запис не має пріоритету. Взірцевий приклад — швейцарський цінний папір на основі реєстру за ст. 973d і наст. Швейцарського зобов’язального закону (OR/CO). У другому випадку реєстр лише фіксує дані. Актив існує деінде: у земельному кадастрі, реєстрі акціонерів, на депозитарному рахунку чи у сховищі. Токен його відображає: це квитанція, вимога до того, хто актив тримає, або просто дзеркальна копія. До цього класу належить більшість токенізованих фондів, токенізованої нерухомості та токенізованого золота.
Це розмежування визначає, кому що належить, коли реєстр і інший запис розходяться, що саме переходить разом із передачею токена і чи має власник право власності, чи лише вимогу. Це перше питання, яке автор ставить щодо будь-якого «токенізованого» продукту, і принцип, на якому побудовано цей розділ.
Лише для загального ознайомлення. Ця стаття не є юридичною чи податковою консультацією, не замінює консультації щодо конкретної справи й не створює відносин між адвокатом і клієнтом. Вона відображає правове становище станом на жовтень 2026.