Суперечність між публічним реєстром і законом про захист даних
Читати PDF-версію (2 сторінок)
Публічний блокчейн назавжди фіксує кожну транзакцію і робить запис доступним для будь-кого. Закон про захист даних вимагає від організацій збирати персональні дані лише для повідомлених цілей, підтримувати їх точність, зберігати не довше, ніж потрібно, виправляти на запит і захищати від несанкціонованого доступу. Між цими двома речами очевидна суперечність. Сінгапурський регулятор розглянув її прямо. У цьому розділі викладено Закон про захист персональних даних 2012 року (Personal Data Protection Act 2012) у тому вигляді, в якому він застосовується до бізнесу з цифровими активами, і позицію щодо адрес гаманців як персональних даних. Далі розглянуто правила транскордонної передачі, що регулюють швейцарсько-сінгапурську групу, додаткові вимоги Закону про кібербезпеку 2018 року (Cybersecurity Act 2018) і конфлікт між обов’язками щодо захисту даних та обов’язками у сфері протидії відмиванню грошей, описаними в частині L.
Лише для загального ознайомлення. Ця стаття не є юридичною чи податковою консультацією, не замінює консультації щодо конкретної справи й не створює відносин між адвокатом і клієнтом. Вона відображає правове становище станом на жовтень 2026.