Сінгапурський підхід до обов’язку дбайливості
Читати PDF-версію (2 сторінок)
Сінгапур застосовує єдиний тест для встановлення обов’язку дбайливості (duty of care) в деліктах із недбалості, сформульований Апеляційним судом у справі Spandeck Engineering v Defence Science and Technology Agency. Порогова вимога — фактична передбачуваність шкоди. Далі суд з’ясовує, чи існує достатня юридична близькість (proximity) між сторонами, з урахуванням фізичної, обставинної та причинної близькості, а також прийняття відповідальності та покладання на неї. Якщо близькість встановлено, виникає обов’язок prima facie, який можуть заперечити міркування публічної політики.1 Тест застосовується до всіх вимог із недбалості, зокрема до вимог щодо суто економічних збитків. Сінгапур відмовився від англійського правила, яке виключає відшкодування суто економічних збитків. Отже, позивач, який втратив гроші через чужу недбалість, не позбавлений вимоги від початку, але має пройти етапи близькості та публічної політики.2 Для вимог щодо криптоактивів, які завжди стосуються економічних збитків, це суттєва перевага перед англійським судом.
Примітки
- Spandeck Engineering (S) Pte Ltd v Defence Science & Technology Agency [2007] SGCA 37, п. [73]–[86]. ↩
- Spandeck [2007] SGCA 37, п. [69]–[72], де суд відмовився наслідувати англійський підхід, що розглядає суто економічні збитки як особливу категорію. ↩
Лише для загального ознайомлення. Ця стаття не є юридичною чи податковою консультацією, не замінює консультації щодо конкретної справи й не створює відносин між адвокатом і клієнтом. Вона відображає правове становище станом на жовтень 2026.