Публічні пропозиції та «біла книга»
Читати PDF-версію (4 сторінок)
Розділ II застосовується до кожного оферента криптоактиву, відмінного від ART чи EMT, у Союзі та до кожного, хто домагається допуску до торгівлі. Оферент має бути юридичною особою. Він мусить скласти «білу книгу» (white paper) криптоактиву зі змістом згідно з додатком I, повідомити про неї компетентний орган своєї держави-члена походження щонайменше за двадцять робочих днів до опублікування та опублікувати її. Схвалення не передбачено, і цим «біла книга» відрізняється від проспекту за FIDLEG чи SFA. Відповідно до ст. 15 оферент відповідає за неповну, недобросовісну або оманливу інформацію. Маркетингові повідомлення мають узгоджуватися з «білою книгою» і бути впізнаваними як реклама. Роздрібні власники мають чотирнадцятиденне право відмови щодо токенів, придбаних безпосередньо в оферента й ще не допущених до торгівлі.1
Для швейцарського чи сінгапурського емітента важливі дві особливості. По-перше, оферент не мусить бути заснований у Союзі. Державою-членом походження для оферента з третьої країни є та держава-член, де криптоактив уперше пропонують або вперше допускають до торгівлі. Тож AG із Цуга може запропонувати свій утилітарний токен європейській публіці, повідомивши «білу книгу», скажімо, німецькому чи французькому органу, без створення дочірньої компанії в Союзі.2 По-друге, зміст «білої книги» за додатком I значною мірою збігається з тим, чого FINMA очікує від документації продажу токенів за своїми настановами щодо ICO, і з тим, що містить сінгапурський меморандум приватного розміщення за SFA. Емітент, який складе один документ розкриття інформації за стандартом MiCA, зазвичай із невеликими доповненнями виконає швейцарські та сінгапурські вимоги щодо токена, що не є цінним папером. Навпаки це не працює.
Приклад
GmbH із Цуга розробляє децентралізований протокол зберігання даних і планує на вересень 2026 року публічний продаж утилітарного токена покупцям у Європі та Азії. Токен дає доступ до місткості для зберігання, яку мережа вже надає. За MiCA токен є «іншим криптоактивом». Для продажу європейській публіці потрібна «біла книга», повідомлена органу держави-члена, де пропозицію відкривають уперше, а GmbH є відповідальним оферентом. Для власного первинного продажу GmbH ліцензія CASP не потрібна. За швейцарським правом GmbH потребує оцінки FINMA, яка підтвердить утилітарну кваліфікацію. Проспект за FIDLEG їй не потрібен. Оскільки вона приймає від публіки оплату в криптоактивах і фіатних коштах, але не зберігає їх для покупців, приєднання до системи AML їй не потрібне, якщо вона не обмінює також токени. За сінгапурським правом чистий утилітарний токен перебуває поза SFA, а продаж GmbH із Цуга резидентам Сінгапуру не є послугою з DPT. Інша річ — дистрибуція в Азії через сінгапурську афілійовану компанію, яка приймає кошти покупців: див. частину K, розділ I.
Примітки
- Regulation (EU) 2023/1114, ст. 4–15 і додаток I. Винятки у ст. 4(2) і (3) охоплюють пропозиції менш ніж 150 особам на одну державу-член, пропозиції на суму менше 1 млн євро протягом дванадцяти місяців, пропозиції лише кваліфікованим інвесторам, а також токени, що пропонуються безкоштовно, створюються майнінгом чи валідацією, або утилітарні токени для вже наявних товарів і послуг. ↩
- Regulation (EU) 2023/1114, ст. 3(1)(33)(b) і ст. 8. Цей момент часто пропускають, бо правила щодо CASP у розділі V справді вимагають заснування в Союзі. ↩
Лише для загального ознайомлення. Ця стаття не є юридичною чи податковою консультацією, не замінює консультації щодо конкретної справи й не створює відносин між адвокатом і клієнтом. Вона відображає правове становище станом на жовтень 2026.