Криптоактиви в структурі активів сімейного офісу
Читати PDF-версію (3 сторінок)
Проблема призначених інвестицій із розділу IV вдаряє по криптовому сімейному офісу сильніше, ніж по комерційному фонду, бо статки родини часто складаються переважно з тих самих токенів, що їх і створили. Сімейний фонд, активи якого на 80 % становить Ether, а на 20 % — депозити в сінгапурських доларах, має призначені інвестиції лише на 20 % своєї вартості. Якщо загальна сума становить S$ 50 млн, призначені інвестиції дорівнюють S$ 10 млн, і фонд не проходить тест на S$ 20 млн за статтею 13O. Фонд може й далі існувати, а родина — жити в Сінгапурі, але звільнення недоступне. Тоді сімейний фонд оподатковується як звичайна компанія з будь-якого доходу поточного (revenue) характеру.1
На практиці трапляються три варіанти реагування. Перший — тримати токени поза фондом, що користується стимулом: на ім’я членів родини або в окремій компанії без стимулу, а фонд зі стимулом наповнювати коштами від продажу токенів, вкладеними в призначені інвестиції. Члени родини, які особисто володіють токенами, є резидентами Сінгапуру, тож їхній приріст капіталу не оподатковується, а дохід з іноземних джерел звільнений за статтею 13(7A) (розділ II цієї частини). Відкритим залишається лише питання винагород за стейкінг. Другий варіант — перетворити експозицію на токени на призначені інвестиції через біржові ETP і деривативи, що великі сімейні офіси роблять для частини портфеля. Третій — погодитися на розділену структуру, у якій фонд за статтею 13U утримує портфель ліквідних цінних паперів, а сестринська компанія — токени. Сестринська компанія сплачує 17 % з будь-якого торговельного прибутку, а для родини, яка тримає активи довгостроково, він зазвичай дорівнює нулю.
Приклад
Засновник продав у 2024 році свою частку в сінгапурській біржі за 90 млн доларів США, з яких 30 млн доларів США отримав у Bitcoin, а решту — грошима. Він хоче оселитися в Сінгапурі з родиною. Його радник засновує управлінську компанію з двома інвестиційними фахівцями, одного з яких наймають ззовні. Грошові кошти вносять до VCC за статтею 13U та інвестують у світові цінні папери і в акції, що котируються в Сінгапурі, для виконання вимоги щодо розміщення капіталу. Bitcoin залишається в «холодному» сховищі самого засновника. Його власне довгострокове володіння не породжує сінгапурського податку. Дохід VCC звільнений. Управлінська компанія фінансується за рахунок комісії від VCC і сплачує 17 % зі скромного прибутку. Засновник подає заявку на постійне проживання за варіантом сімейного офісу в межах Global Investor Programme, для якого активи VCC зараховуються.
Примітки
- Income Tax Act 1947, ст. 43(1) (корпоративна ставка 17 %) і ст. 43(6) (часткове податкове звільнення). Чи мають прибутки фонду від токенів поточний характер, визначає аналіз ознак торговельної діяльності (badges of trade) з розділу I цієї частини. ↩
Лише для загального ознайомлення. Ця стаття не є юридичною чи податковою консультацією, не замінює консультації щодо конкретної справи й не створює відносин між адвокатом і клієнтом. Вона відображає правове становище станом на жовтень 2026.