Реформа трастового права і Закон про трастові компанії

Читати PDF-версію (9 сторінок)

Чому трасти мали значення

Приватне банківське обслуговування у світі загального права рідко обслуговує лише окремих осіб. Заможні родини тримають активи через трасти, фундації та холдингові компанії. Це дає їм змогу планувати спадкування, захищати активи й організовувати управління сімейним бізнесом упродовж поколінь. Центру, який хотів залучити азійський сімейний капітал, потрібні були сучасне трастове право і надійна галузь професійних довірчих власників. 2003 року Сінгапур не мав ні того, ні іншого в тій формі, яку пропонували конкуренти, як-от Джерсі, Гернсі чи Кайманові острови. Його трастове право досі ґрунтувалося переважно на Законі про довірчих власників (Trustees Act) 1967 року та на успадкованих з Англії нормах загального права. Трастові компанії реєструвалися добровільно на підставі закону, який два десятиліття суттєво не змінювався.¹

Уряд усунув обидва недоліки за півтора року. Закон про довірчих власників (зміни) 2004 року (Trustees (Amendment) Act 2004) модернізував матеріальне право, а Закон про трастові компанії 2005 року (Trust Companies Act 2005) запровадив нову регуляторну рамку. Згодом MAS підсумувало цю послідовність одним реченням: воно «оновило сінгапурський Закон про довірчих власників 2004 року і запровадило Закон про трастові компанії 2006 року».² Згадка про 2006 рік стосується набрання чинності законом, який парламент ухвалив 2005 року.

Закон про довірчих власників (зміни) 2004 року

Законопроєкт про довірчих власників (зміни) 2004 року, законопроєкт № 43 2004 року, пройшов друге читання 19 жовтня 2004 року. Закон № 45 2004 року набрав чинності 15 грудня 2004 року.³ MAS описало його дію як модернізацію трастового права та загальне наближення до англійського Закону про довірчих власників 2000 року (Trustee Act 2000).⁴ Реформа охопила повноваження й обов’язки довірчих власників, інвестування трастових коштів і делегування функцій. Досі ці питання регулювали норми, пристосовані до сімейних розпоряджень XIX століття.

Реформа також замінила граничний строк за загальним правом, який вимірювався життям осіб, що живуть на момент створення трасту, плюс двадцять один рік, фіксованим строком. Представляючи законопроєкт, віцепрем’єр і міністр юстиції С. Джаякумар (S. Jayakumar) пояснив, що старе правило було складним для юристів і суддів і могло зводити нанівець намір особи, яка створює траст. Консультації засвідчили «переважну підтримку» фіксованого строку.⁵ Нова стаття 32 Закону про цивільне право (Civil Law Act) установила максимальний граничний строк в 100 років. Стаття 34 запровадила правило «почекаймо й побачимо» (wait and see) для розпоряджень, що набирають чинності 15 грудня 2004 року або пізніше.

В інших питаннях уряд був обережнішим. Під час дебатів призначена членкиня парламенту Фан Ай Лянь (Fang Ai Lian) запитала, чи можна лібералізувати неблагодійні цільові трасти та повноваження, які залишає за собою засновник трасту. Міністр відповів, що ці питання потребують ретельного вивчення і уряд має подивитися, як їх вирішують інші юрисдикції.⁶ Сінгапур не пішов за офшорними центрами, які створили цільові трасти й дуже широкі застережені повноваження.

Обов’язкова частка у спадщині та застережені повноваження

Два положення статті 90 Закону про довірчих власників стали центральними для просування сінгапурських трастів. Стаття 90(2) передбачає, що жодна норма щодо спадщини чи спадкування не впливає на дійсність трасту або на передання майна в траст, якщо особа, яка створює траст або передає майно, мала на це дієздатність за правом Сінгапуру, правом свого доміцилію чи громадянства або за правом, яке регулює передання.⁷ Це положення захищає трасти, засновані клієнтами з країн континентального права, з Близького Сходу та з частин Азії, чиє спадкове право резервує фіксовані частки спадщини за дітьми чи подружжям.

Стаття 90(5) передбачає, що траст не є недійсним лише тому, що засновник трасту (settlor) залишає за собою певні повноваження, зокрема інвестиційні повноваження та функції з управління активами.⁸⁹ Отже, засновник сінгапурського трасту міг зберегти контроль над інвестуванням трастового фонду. Саме цього часто вимагали азійські підприємці. Обмеження інвестиційними повноваженнями відображало обережність, висловлену в парламенті. Воно також зменшувало ризик, що траст визнають фіктивним (sham) через те, що засновник зберіг фактичний контроль.

Закон про трастові компанії 2005 року

Другий крок стосувався самих довірчих власників. 25 січня 2005 року MAS опублікувало пояснювальну записку до законопроєкту про трастові компанії. У ній пояснювалося, що трастові компанії тоді регулювало Управління з регулювання бухгалтерського обліку та корпорацій (ACRA), реєстрація була добровільною, а кількість трастових компаній значно зросла разом із приватним банківським обслуговуванням і управлінням капіталом. Нова рамка мала зробити ліцензування обов’язковим, підвищити правову визначеність і встановити високі стандарти поведінки та компетентності, зокрема заходи проти відмивання грошей і фінансування тероризму.¹⁰

Під час другого читання 18 лютого 2005 року Тарман Шанмугаратнам (Tharman Shanmugaratnam), тоді заступник голови MAS, пояснив, що регулювання перейде від ACRA до MAS, щоб один регулятор наглядав разом за трастовими послугами, приватним банківським обслуговуванням та управлінням капіталом. «Ліцензування буде обов’язковим для всіх, хто здійснює трастову діяльність», — сказав він. Приватним банкам дозволили б провадити певну трастову діяльність без додаткової ліцензії, якщо вони не діють як довірчі власники, не консультують щодо трастів і не ухвалюють суттєвих рішень, що стосуються трасту. Питання юристів, бухгалтерів і приватних трастових компаній, що діють для однієї приватної групи, мали врегулювати підзаконні акти. Міністр підсумував, що закон «позиціонує Сінгапур як провідний світовий доміцилій трастів».¹¹

Закон про трастові компанії 2005 року набрав чинності 1 лютого 2006 року.¹²¹³ Звільнення для приватних трастових компаній мало велике значення. Воно дозволяло заможній родині створити власну компанію, яка діяла б як довірчий власник сімейних трастів у полегшеному режимі. Так закон поєднав регулювання професійної галузі з гнучкістю для сімейних структур.

Зростання трастової галузі

Реформи швидко дали результат. У жовтні 2005 року MAS повідомило, що щонайменше шістнадцять компаній — довірчих власників мали понад 250 працівників і виконували функції довірчого власника щодо активів приблизно на S$ 80 млрд, удвічі більше, ніж двома роками раніше. MAS розглядало розвиток послуг довірчого власника і кастодіальних послуг як стратегічну ініціативу.¹⁴ У тій самій промові головним ризиком для трастової галузі названо репутаційний ризик і оголошено зосередження на професійній придатності й діловій репутації операторів і на дотриманні ними вимог щодо протидії відмиванню грошей. Попередження виявилося слушним. Згодом трастові структури та корпоративні інструменти з’явилися в кількох справах про доброчесність, які розглянуто в розділі VI частини E.

Практики досі сперечаються про межі реформи 2004 року. 100-річний граничний строк, щедрий 2004 року, видається коротким для родин, які планують на багато поколінь уперед, особливо з огляду на те, що кілька офшорних центрів повністю скасували це правило. Детальні правила щодо трастів, приватних трастових компаній і холдингових структур у їхньому нинішньому вигляді викладено в розділі IV частини E.

Примітки

1. MAS, «The Trust Companies Bill 2005», промова в другому читанні Tharman Shanmugaratnam, міністра освіти і заступника голови MAS, 18 лютого 2005 р.: “no major changes have been made to the Trust Companies Act over the last two decades”; реєстрація трастових компаній була добровільною. ↩
2. MAS, промова Ng Nam Sin, виконавчого директора, на церемонії відкриття Daiwa Wealth Management, 19 січня 2007 р.: MAS “updated the Singapore Trustees Act in 2004 and introduced the Trust Companies Act in 2006”, після чого з’явився “a healthy pipeline of interest from trust service providers”; AUM 720 млрд сінгапурських доларів наприкінці 2005 р. ↩
3. Barry C. Crown, «Private Purpose Trusts and the Rule Against Perpetuities», [2009] Singapore Journal of Legal Studies 646–660, с. 646 прим. 1 і с. 653 прим. 40–41: Trustees (Amendment) Act 2004 (No. 45 of 2004) набрав чинності 15 грудня 2004 р.; Bill No. 43 of 2004; друге читання 19 жовтня 2004 р. (Singapore Parliamentary Debates, т. 78, стовп. 852). ↩
4. MAS, промова на конференції STEP 26 жовтня 2005 р., цит. вище: Trustees Act оновлено з грудня 2004 р. для модернізації трастового права, загалом відповідно до UK Trustee Act 2000. ↩
5. Crown, [2009] SJLS 646, с. 653, з цитатою S. Jayakumar, Singapore Parliamentary Debates, 19 жовтня 2004 р., т. 78, стовп. 852: правило “is complicated for lawyers and judges, it can frustrate the intention of the person creating the trust”; “overwhelming support for the replacement of the common law perpetuity period with a fixed period”; максимальний фіксований граничний строк 100 років для нових трастів. Crown, [2009] SJLS 646, с. 646 і 652–653: ст. 32–34 Civil Law Act; граничний строк 100 років або коротший строк, визначений в інструменті; посилання на життя осіб, що живуть, або на довший строк вважаються посиланням на 100 років; “wait and see” за ст. 34. ↩
6. Crown, [2009] SJLS 646, с. 654, з цитатою відповіді S. Jayakumar на запитання Mrs Fang Ai Lian під час дебатів у другому читанні: “many issues that arise, especially from non-charitable purpose trusts and settlors’ reserve powers, are matters which require careful study”. ↩
7. Sim Bock Eng, Josephine Choo, Aw Wen Ni і Vincent Ho (WongPartnership LLP), «Singapore», у Chambers Global Practice Guides: Private Wealth 2025: Trustees Act 1967, ст. 90(2), “no rule relating to inheritance or succession affects the validity of a trust or the transfer of any property”, якщо особа мала дієздатність “under the law applicable in Singapore or the law of their domicile or nationality” “or the proper law of the transfer”. ↩
8. WongPartnership, Private Wealth 2025, цит. вище: Trustees Act 1967, ст. 90(5), траст або розпорядження не є недійсним “by reason only of the person creating the trust or making the settlement”, який залишає за собою інвестиційні повноваження чи повноваження з управління активами; граничний строк 100 років для сінгапурських трастів. ↩
9. Щодо обмеження застережених повноважень у ст. 90(5) інвестиційними повноваженнями та функціями з управління активами і щодо відсутності відповідного права залишати за собою повноваження з розпорядження майном див. коментар у Singapore Law Gazette, серпень 2005 р. (тематична стаття про Trustees (Amendment) Act 2004). ↩
10. MAS, прес-реліз «Explanatory brief: Trust Companies Bill», 25 січня 2005 р.: трастові компанії регулювало ACRA за чинним законом; добровільна реєстрація; обов’язкове ліцензування за новою рамкою; вимоги AML/CFT; щонайменше два менеджери-резиденти в кожній ліцензованій трастовій компанії; обмежені звільнення для банків і торговельних банків, юристів і бухгалтерів, приватних трастових компаній та іноземних осіб, які відвідують Сінгапур. ↩
11. MAS, промова в другому читанні законопроєкту про трастові компанії 2005 р., 18 лютого 2005 р., цит. вище: передання регулювання від ACRA до MAS; “licensing will be mandatory for anyone engaging in trust business”; звільнення для приватних банків; режим для юристів, бухгалтерів і приватних трастових компаній, “which act as trustees for a single private group”; закон “will position Singapore as a leading global trust domicile”. ↩
12. MAS, промова Ng Nam Sin, 19 січня 2007 р., цит. вище: MAS “introduced the Trust Companies Act in 2006”. ↩
13. Набрання чинності 1 лютого 2006 р. відповідно до переглянутої редакції Trust Companies Act 2005 на Singapore Statutes Online. ↩
14. MAS, промова на конференції STEP 26 жовтня 2005 р., цит. вище: щонайменше 16 учасників ринку послуг довірчого власника, що мають понад 250 працівників і виконують функції довірчого власника щодо активів приблизно на 80 млрд сінгапурських доларів, удвічі більше за два роки; розвиток послуг довірчого власника і кастодіальних послуг як стратегічна ініціатива; понад 200 керуючих фондами в Сінгапурі, зокрема найбільші приватні банки. MAS, промова на конференції STEP 26 жовтня 2005 р., цит. вище: репутаційний ризик названо основним ризиком для трастової галузі; зосередження на професійній придатності й діловій репутації та на “the industry’s observance of anti-money laundering requirements”. ↩

Лише для загального ознайомлення. Ця стаття не є юридичною чи податковою консультацією, не замінює консультації щодо конкретної справи й не створює відносин між адвокатом і клієнтом. Вона відображає правове становище станом на жовтень 2026.