Роль місцевих та іноземних банків

Читати PDF-версію (7 сторінок)

Три місцеві банки

Три сінгапурські банківські групи, DBS, OCBC і UOB, мають глибоке коріння в торговельному фінансуванні. OCBC походить від китайських банків початку ХХ століття, історію яких простежує розділ B.III. UOB виріс з United Chinese Bank, заснованого 1935 року. DBS почався як Банк розвитку Сінгапуру (Development Bank of Singapore), який держава створила 16 липня 1968 року і про який ідеться в розділі C.III.¹ Усі три банки фінансують регіональну торгівлю через свої мережі в Малайзії, Індонезії, Таїланді, Великому Китаї та Індії й водночас обслуговують торговельні доми із Сінгапуру.

Їхню вагу видно з інституцій ринку. DBS, OCBC і UOB були провідними учасниками проєкту Реєстру торговельного фінансування (Trade Finance Registry), запущеного 2023 року, а UOB виконував роль головуючого банку.² Усі три є засновниками SGTraDex — платформи обміну даними, про яку йдеться нижче. Відповідно, значними були й їхні втрати від шахрайств 2020 року. За повідомленнями, вимоги до Hin Leong становили 290 млн доларів у DBS, 200 млн доларів в OCBC і 100 млн доларів в UOB.³

Після 2020 року місцеві банки не пішли з ринку. Вони посилили контроль і залишилися тоді, коли кілька європейських конкурентів його залишили. Ця тяглість важлива для фінансового центру. Сировинний хаб, фінансування якого залежить лише від філій іноземних банків, вразливий до рішень, ухвалених у Парижі, Амстердамі чи Лондоні. Такі рішення можуть скоротити азійський сировинний бізнес із причин, що не мають стосунку до Сінгапуру. Три вітчизняні групи дають хабові ядро кредиторів, чиї стратегічні інтереси зосереджені в Сінгапурі.

Європейські банки сировинного фінансування

Кілька десятиліть фінансування торговельних домів в Азії контролювали спеціалізовані підрозділи європейських банків. Французькі банки — передусім BNP Paribas, Société Générale, Crédit Agricole і Natixis — та нідерландські, як-от ABN AMRO, ING і Rabobank, упродовж десятиліть розбудовували в Сінгапурі азійські команди сировинного фінансування. Вони принесли методи, вироблені в Женеві, Роттердамі й Парижі: трансакційні структури, управління заставою, кредитні лінії під базу запозичення та передекспортне фінансування. Британські банки з азійськими мережами, HSBC і Standard Chartered, поєднали ці методи з великими регіональними мережами.

Перелік учасників Реєстру торговельного фінансування показує, що більшість цих банків досі тут. До нього входять BNP Paribas, Crédit Agricole, Natixis, ING, Commerzbank, Deutsche Bank, DZ Bank, Intesa Sanpaolo, Santander і BBVA, а також HSBC і Standard Chartered.⁴ Утім, європейська присутність вужча, ніж до 2020 року. В останньому підрозділі цього розділу описано банки, що залишили азійський сировинний бізнес або скоротили його.

Японські, китайські, індійські та близькосхідні банки

Простір, який звільнили європейські кредитори, частково заповнили банки з Азії та країн Перської затоки. Японські мегабанки MUFG, Sumitomo Mitsui і Mizuho мають великі баланси й тривалий досвід фінансування японських торговельних компаній. Китайські банки йдуть слідом за потоками сировини до Китаю. У переліку Реєстру є Bank of China, Industrial and Commercial Bank of China, China Merchants Bank, China CITIC Bank International і Shanghai Pudong Development Bank, а також індійські банки, як-от State Bank of India, Bank of Baroda та ICICI Bank, і банки Перської затоки, як-от Emirates NBD і Qatar National Bank.⁵

Цей зсув змінює ведення бізнесу. Китайські банки пропонують ціни та юаневу ліквідність, з якими європейським банкам важко конкурувати, що показує транш в офшорних юанях у кредиті Trafigura 2026 року. Їхній апетит залежить від політики головних офісів і від стану китайсько-американських відносин. Геополітичні ризики такого роду, які розглядає розділ K.V, тепер впливають навіть на склад синдикатів, що фінансують сировинну торгівлю Сінгапуру.

Кредитні страховики, фонди та інші небанківські кредитори

Банки рідко тримають на собі весь ризик свого портфеля торговельного фінансування. Приватні кредитні страховики та страховики політичних ризиків, багато з яких працюють із Сінгапуру в межах азійського страхового хабу, покривають частину ризику дефолту покупців і країн. Страхування дає банкам змогу відкривати більші ліміти, а там, де регулятор визнає покриття, — зменшувати капітал під експозицію. Банки також розподіляють ризик між собою через угоди про участь на вторинному ринку.

Після 2020 року небанківські кредитори посилили позиції. Фонди торговельного фінансування, капітал яких надають інституційні інвестори та сімейні офіси, кредитують середніх трейдерів дорожче, зате на гнучкіших умовах. Великі торговельні доми також фінансують своїх постачальників і клієнтів. Женевський том описує ту саму тенденцію, у якій відбивається небажання банків фінансувати трейдерів поза першим ешелоном.⁶ Небанківське кредитування заповнює прогалину, проте несе власні ризики, адже на таких кредиторів не поширюється Кодекс 2020 року, що застосовується лише до фінансових установ під регулюванням MAS.⁷

Статистична картина

Сінгапур не публікує єдиного показника обсягу торговельного фінансування, яке обліковують його банки. MAS звітує про кредити за секторами та про частку торговельного фінансування в кредитах небанківському сектору. З 1 липня 2021 року, коли MAS скасувало поділ на внутрішній банківський підрозділ (DBU) та азійський валютний підрозділ (ACU), ця статистика охоплює всі банківські книги разом. Нові форми звітності також уточнили визначення торговельного фінансування, яке тепер прямо включає факторингові позики, трастові розписки, кредити покупцям, форфейтинг і фінансування під рахунки-фактури.⁸

На цій основі торговельне фінансування становить скромну частку кредитів банківської системи небанківському сектору. MAS констатувало, що під час сировинного буму 2021 року ця частка дещо зросла.⁹ Цифра применшує значення цього бізнесу для фінансового центру. Значну частину сировинного фінансування обліковують як загальний оборотний капітал або синдиковане кредитування. Частина перебуває в головних офісах іноземних банків. Сектор загальної торгівлі, що охоплює оптову торгівлю та сировинних трейдерів, — один із найбільших секторів банківського кредитування в Сінгапурі.

Примітки

1. Wikipedia, “United Overseas Bank” (дата звернення: листопад 2026 р.): заснований 1935 р. як United Chinese Bank, перейменований на United Overseas Bank 1965 р.; Wikipedia, “DBS Bank” (дата звернення: листопад 2026 р.): “established on 16 July 1968 by the Singapore government” як The Development Bank of Singapore Limited. ↩
2. Association of Banks in Singapore, “ABS launches Trade Finance Registry to counter trade finance fraud”, медіареліз, 23 червня 2023 р.: провідні учасники проєкту — United Overseas Bank (Chairman Bank), Standard Chartered Bank (Singapore), DBS Bank, Citibank N.A., OCBC Bank і BNP Paribas. ↩
3. Wikipedia, “Hin Leong” (дата звернення: листопад 2026 р.): експозиції найбільших банків Сінгапуру — UOB 100 млн доларів США, OCBC 200 млн доларів США і DBS 290 млн доларів США; найбільший кредитор — HSBC із 600 млн доларів США. ↩
4. Association of Banks in Singapore, медіареліз, 23 червня 2023 р., перелік банків — учасників TFR, серед них BNP Paribas, Crédit Agricole Corporate and Investment Bank, Natixis Singapore Branch, ING Bank N.V. Singapore Branch, Commerzbank AG, Deutsche Bank AG, DZ Bank AG, Intesa Sanpaolo, Banco Santander, BBVA, Hongkong and Shanghai Banking Corporation і Standard Chartered Bank (Singapore). ↩
5. Association of Banks in Singapore, медіареліз, 23 червня 2023 р., перелік банків — учасників TFR, серед них Bank of China, ICBC, China Merchants Bank, China CITIC Bank International, Shanghai Pudong Development Bank, MUFG Bank, Sumitomo Mitsui Banking Corporation, Mizuho Bank, State Bank of India, Bank of Baroda, ICICI Bank, Emirates NBD і Qatar National Bank. ↩
6. Ressos, Genève, place financière internationale, partie H, chapitre I, section « L’évolution du secteur depuis 2020 », про зростання небанківського фінансування через спеціалізовані фонди, квазібанківську роль великих трейдерів і зростання частки кредитного страхування. ↩
7. Association of Banks in Singapore, Code of Best Practices – Commodity Financing, листопад 2020 р., “Application”: Кодекс застосовується до “any financial institution (‘Lender’), which is regulated by MAS”. ↩
8. Monetary Authority of Singapore, Financial Stability Review, грудень 2021 р., Annex, с. 117, про уточнення даних про торговельне фінансування за новою формою MAS 610/1003, та Annex, с. 116: “On 1 July 2021, MAS implemented two major changes”, а саме переглянуту форму MAS 610/1003 і “the removal of the Domestic Banking Unit – Asian Currency Unit (DBU-ACU) divide”. ↩
9. Monetary Authority of Singapore, Financial Stability Review, грудень 2021 р., Chart Panel 4A, Chart 4A4 “Share of Trade Financing in Non-bank Loans”: “the share of trade financing in non-bank loans has ticked up over the past year”. ↩

Лише для загального ознайомлення. Ця стаття не є юридичною чи податковою консультацією, не замінює консультації щодо конкретної справи й не створює відносин між адвокатом і клієнтом. Вона відображає правове становище станом на жовтень 2026.