简体 繁體 日本語 한국어 English Deutsch Français Italiano Español Português Русский Українська

Закон про Управління грошово-кредитного регулювання Сінгапуру 1970 року

Читати PDF-версію (10 сторінок)

Законодавча процедура

Законопроєкт надійшов до парламенту 1970 року, на сесії, яка розглядала також реформу банківського права. 22 липня 1970 року Го Кенг Сві (Goh Keng Swee) вніс на друге читання новий законопроєкт про банківську діяльність (Banking Bill). Він передбачав ліцензування й регулювання банківської діяльності та скасовував малайзійський Ордонанс про банківську діяльність 1958 року разом зі змінювальним актом 1965 року.1 Законопроєкт про Управління грошово-кредитного регулювання Сінгапуру (Monetary Authority of Singapore Bill) розглядали на тій самій сесії. За даними Національної бібліотеки, Го вніс його на перше читання 22 липня 1970 року, а парламент ухвалив його 2 вересня 1970 року.2 Публікація в BiblioAsia так само фіксує ухвалення у вересні 1970 року.3

Офіційна історія GIC наводить іншу дату: за нею, парламент ратифікував закон у грудні 1970 року.4 Розбіжність, імовірно, пояснюється різницею між ухваленням і набранням чинності. Закон набрав чинності 26 грудня 1970 року, а державних службовців, закріплених за Управлінням, перевели на службу до нього 1 січня 1971 року.5 Для історії фінансового центру вирішальна дата — день, коли Управління розпочало роботу. Саме Управління називає 1 січня 1971 року.6

Вибір назви

Новий орган свідомо назвали грошово-кредитним управлінням (monetary authority). Го Кенг Сві, натхненник його створення, який формував проєкт закону, підготовлений за технічної допомоги Міжнародного валютного фонду, наполіг на цій назві, бо установа не мала випускати валюту.7 Центральний банк, на його думку, — це установа, яка може створювати гроші. Управління отримало всі інші інструменти центрального банку, від управління резервами до нагляду за банками. Право друкувати гроші натомість залишилося за органом, зв’язаним суворим правилом покриття.

Хон Суй Сен (Hon Sui Sen), який у серпні 1970 року змінив Го на посаді міністра фінансів, обстоював у парламенті це розділення. Він доводив, що «автоматичний механізм» валютного правління «має велике психологічне значення для збереження довіри до сінгапурського долара». Ювілейна історія, яку Управління видало 2012 року, висловила ту саму думку різкіше: мета полягала в тому, щоб запевнити громадськість, що центральний банк «не друкуватиме гроші вільно, як йому заманеться».8 Місія МВФ 1971 року назвала поєднання грошово-кредитного управління з автономним валютним правлінням «цікавою інновацією».9

Функції та врядування

Закон 1970 року надав Управлінню функції, які виконували розпорошені відомства. Як зазначає саме Управління, закон уповноважив його регулювати сектор фінансових послуг у Сінгапурі. На практиці Управління було банкіром уряду, здійснювало валютний контроль, тримало зовнішні резерви та управляло ними, випускало державні цінні папери й наглядало за банками та фінансовими компаніями.

Структура врядування відображала тісний зв’язок з урядом. Закон утворив раду із семи членів на чолі з міністром фінансів.10 Хон Суй Сен був першим головою з січня 1971 до липня 1980 року, а кадровий посадовець Майкл Вонг Пакшонг (Michael Wong Pakshong) — першим директором-розпорядником із грудня 1970 до лютого 1981 року.11 Зміна 2003 року дозволила очолювати Управління й іншому міністрові, а не лише міністрові фінансів. Чинний закон передбачає голову, якого призначає Президент за рекомендацією Кабінету, та від чотирьох до тринадцяти інших директорів.12

Отже, Управління ніколи не було незалежним у тому сенсі, у якому незалежними були Бундесбанк або згодом Європейський центральний банк. Воно було інструментом урядової політики, укомплектованим посадовцями й керованим міністрами. Його довіра трималася на дисципліні уряду, який його контролював, і на правилах, що зв’язували валютне правління. Ця модель пасувала політичній системі Сінгапуру, описаній у розділі II цієї частини, де одна правляча партія з великою послідовністю досягала довгострокових економічних цілей.

Управління резервами в перше десятиліття

Нове Управління успадкувало резерви разом із посадовцями, які ними опікувалися. Його Департамент інвестицій і валютного контролю, утворений злиттям Департаменту валютного контролю та Департаменту закордонних інвестицій, згодом перейменували на Міжнародний департамент.13 Від самого початку Управління інвестувало резерви з розрахунку на дохідність — офіційна історія GIC називає такий підхід «доволі радикальним» для грошово-кредитного органу того часу. Воно продовжувало диверсифікацію з фунта стерлінгів і долара США в німецьку марку, швейцарський франк та японську єну. Доки в серпні 1971 року Сполучені Штати не закрили «золоте вікно», воно за кожної нагоди обмінювало долари США на золото. Решту десятиліття, упродовж усіх 1970-х років, воно залишалося нетто-покупцем золота.14

Такий устрій протримався десятиліття, доки уряд не вирішив відокремити довгострокове інвестування від грошово-кредитного управління. 1980 року Го Кенг Сві на прохання прем’єр-міністра Лі Куан Ю розпочав перегляд, що привів до передачі довгострокового управління резервами новій Інвестиційній корпорації уряду Сінгапуру (Government of Singapore Investment Corporation) 1981 року.15 Управління зберегло офіційні валютні резерви, потрібні для грошово-кредитної політики. GIC і відокремлення інвестування від грошово-кредитного управління розглянуто в частині D.

Інтеграція нагляду за страхуванням і цінними паперами

Закон 1970 року поклав на Управління відповідальність за банки й фінансові компанії. Упродовж наступних чотирнадцяти років воно увібрало інші галузі фінансового нагляду. У квітні 1977 року уряд передав Управлінню регулювання страхової галузі. У вересні 1984 року до нього перейшли регуляторні функції за Законом про галузь цінних паперів 1973 року (Securities Industry Act 1973).16

Завдяки цим передачам Сінгапур створив інтегрованого регулятора задовго до того, як ця модель поширилася. Лі Сянь Лун (Lee Hsien Loong), виступаючи як голова Управління на його тридцятиріччі 2001 року, назвав його єдиною у світі установою, що поєднує відповідальність за грошово-кредитну політику з наглядом за всім фінансовим сектором. Він додав, що Управління було «інтегрованим наглядачем задовго до того, як це стало модним у світі».17 Сполучене Королівство створило своє Управління фінансових послуг (Financial Services Authority) лише наприкінці 1990-х років, а Швейцарія сформувала FINMA 2009 року.18 Інтегровану архітектуру в її нинішньому вигляді описує розділ I частини E.

Поширена помилка

Управління грошово-кредитного регулювання Сінгапуру часто називають центральним банком Сінгапуру від моменту його створення 1971 року. Проте перший тридцять один рік воно було центральним банком без права емісії банкнот, яке належало Раді валютних комісарів. Лише злиття 1 жовтня 2002 року дало йому право випускати банкноти й монети та зробило його центральним банком у повному сенсі. Для засновників ця відмінність мала значення: відокремлення створення грошей від інших грошово-кредитних функцій вони вважали гарантією довіри до сінгапурського долара.

Примітки

  1. Legal Wires, “Banking Bill” (legal-wires.com), виклад дебатів у другому читанні 22 липня 1970 року (Parliament 2, Session 1, Sitting 4): Goh Keng Swee представив законопроєкт “to provide for the licensing and regulation of the business of banking”, що скасовував Banking Ordinance, 1958 і Banking (Amendment and Extension) Act, 1965. ↩
  2. National Library Board, Singapore Infopedia, “Monetary Authority of Singapore”: перше читання 22 липня 1970 року за поданням Goh Keng Swee; законопроєкт ухвалено 2 вересня 1970 року. ↩
  3. Barbara Quek, “The Making of the Monetary Authority of Singapore”, BiblioAsia, жовтень–грудень 2022 р.: Monetary Authority of Singapore Bill ухвалено парламентом у вересні 1970 року; MAS створено 1971 року. ↩
  4. GIC, Bold Vision, розділ 6, “A Productive Interregnum” (boldvision.gic.com.sg, дата звернення: листопад 2026 р.): MAS Act “was ratified by parliament in December 1970”. ↩
  5. Monetary Authority of Singapore Act 1970 (чинна редакція в публікації LawPlayer, lawplayer.com/sg/act/MASA1970, дата звернення: листопад 2026 р.): “In operation from 26 December 1970”; ст. 18(1): “On 1 January 1971, such persons, as the Minister may decide, who were employed by the Government” переведено на службу до Управління. ↩
  6. Monetary Authority of Singapore, “Our History” (mas.gov.sg, дата звернення: листопад 2026 р.): парламент ухвалив Monetary Authority of Singapore Act 1970 року, надавши MAS “authority to regulate the financial services sector in Singapore”; MAS утворено 1 січня 1971 року. ↩
  7. GIC, Bold Vision, розділ 6 (дата звернення: листопад 2026 р.): Goh Keng Swee був натхненником створення MAS; МВФ надав технічну допомогу та проєкт законодавства; Го свідомо назвав установу “monetary authority”, бо вона не мала випускати валюту. ↩
  8. Barbara Quek, “The Making of the Monetary Authority of Singapore”, BiblioAsia, жовтень–грудень 2022 р., з цитатою з Ignatius Low, Fiona Chan and Gabriel Chan, Sustaining Stability: Serving Singapore, Singapore, Straits Times Press, 2012: центральний банк “would not freely print money according to its whim”. Див. також Barbara Quek, “The Making of the Monetary Authority of Singapore”, BiblioAsia, жовтень–грудень 2022 р., цитата Hon Sui Sen: “automatic mechanism” валютного правління був “of great psychological importance in maintaining confidence in the Singapore dollar”; Wikipedia, “Hon Sui Sen” (дата звернення: листопад 2026 р.): міністр фінансів з 11 серпня 1970 до 14 жовтня 1983 року. ↩
  9. GIC, Bold Vision, розділ 6 (дата звернення: листопад 2026 р.): місія МВФ 1971 року назвала цей устрій “an interesting innovation”. ↩
  10. GIC, Bold Vision, розділ 6 (дата звернення: листопад 2026 р.): MAS Act утворив раду із семи членів на чолі з міністром фінансів; зміна 2003 року дозволила очолювати MAS будь-якому міністрові. ↩
  11. Monetary Authority of Singapore, “Our History” (дата звернення: листопад 2026 р.): голови та директори-розпорядники, зокрема Hon Sui Sen (січень 1971 – липень 1980) і Michael Wong Pakshong (грудень 1970 – лютий 1981). ↩
  12. Monetary Authority of Singapore Act 1970 (чинна редакція в публікації LawPlayer, lawplayer.com/sg/act/MASA1970, дата звернення: листопад 2026 р.), ст. 7(1) і (3): рада “responsible for the policy and general administration of the affairs and business of the Authority”; голова, якого призначає Президент за рекомендацією Кабінету, та “not less than 4 and not more than 13 other directors”. ↩
  13. GIC, Bold Vision, розділ 6 (дата звернення: листопад 2026 р.): департамент резервів спершу називався Investments and Exchange Control — результат об’єднання Department of Exchange Control і Department of Overseas Investment, згодом International Department. ↩
  14. GIC, Bold Vision, розділ 6 (дата звернення: листопад 2026 р.): MAS було “pretty radical” в інвестиційному підході від самого початку; збільшення вкладень у німецьку марку, швейцарський франк і японську єну; “Up to the closing of the gold window in August 1971, MAS was constantly alert to opportunities to redeem its US dollars for gold”; “MAS was a net buyer of gold through the 1970s”; після продовження Sterling Agreement 1971 року на два роки Британія “eventually” погодилася знизити Minimum Sterling Proportion до 36 %. ↩
  15. GIC, Bold Vision, розділ 6 (дата звернення: листопад 2026 р.): 1980 року Го на прохання Lee Kuan Yew розпочав перегляд діяльності MAS, що привів до переходу управління резервами від MAS до GIC; GIC, Bold Vision, розділ 3: GIC створено 1981 року. ↩
  16. Monetary Authority of Singapore, “Our History” (дата звернення: листопад 2026 р.): регулювання страхової галузі передано MAS у квітні 1977 року; регуляторні функції за Securities Industry Act (1973) передано MAS у вересні 1984 року. ↩
  17. Lee Hsien Loong, “Credibility, confidence, dynamism: MAS in the new economic and financial landscape”, промова на конференції з нагоди 30-річчя MAS, 20 липня 2001 року, BIS Review 67/2001, с. 1–2: MAS “is the only institution in the world that combines responsibility for monetary policy with supervisory oversight of the entire financial sector”; “MAS was an integrated supervisor long before this became internationally fashionable”; нагляд за страхуванням з 1977 року і за цінними паперами з 1984 року. ↩
  18. Wikipedia, “Financial Services Authority” (дата звернення: листопад 2026 р.): Securities and Investments Board перейменовано на Financial Services Authority 28 жовтня 1997 року; Financial Services and Markets Act 2000 набрав чинності 1 грудня 2001 року. FINMA: див. примітку щодо женевського тому вище. ↩

Лише для загального ознайомлення. Ця стаття не є юридичною чи податковою консультацією, не замінює консультації щодо конкретної справи й не створює відносин між адвокатом і клієнтом. Вона відображає правове становище станом на жовтень 2026.

Відкриваєте або розширюєте бізнес у Сінгапурі?

SingaporeIQ редагує Dr Alexander Ressos — міжнародний бізнес-юрист із понад 15-річним місцевим досвідом у Сінгапурі як постійний резидент, іноземний юрист, зареєстрований у Сінгапурі, і керуючий партнер сінгапурської іноземної юридичної практики. Окрім значного досвіду в транскордонних інвестиціях і угодах, роботі з приватними клієнтами категорії UHNWI та у сфері санкцій і експортного контролю, Dr Ressos має великий досвід транскордонного бізнесу та проєктів із криптоактивами й цифровими активами в Сінгапурі — понад 700 проєктів з 2017 року.

Якщо ви плануєте реєстрацію компанії, інвестицію, холдингову структуру чи вихід на ринок через Сінгапур, ви можете звернутися до Dr Ressos безпосередньо за адресою [email protected]. Консультації з права Сінгапуру надає KGP Legal LLC, ліцензована сінгапурська фірма адвокатів і солісіторів (advocates and solicitors). Як сінгапурська юридична фірма, KGP Legal LLC відповідно до Legal Profession Act 1966 має право консультувати з права Сінгапуру та представляти клієнтів у судах Сінгапуру; іноземним юридичним фірмам з офісом у Сінгапурі (foreign law practices) за загальним правилом не дозволено ні те, ні інше. Dr Ressos і його команда сприяють наданню повного спектра сінгапурських юридичних послуг, послуг із комплаєнсу та адміністрування компаній, зокрема щодо реєстрації компаній, корпоративних угод, комерційних договорів, криптоактивів і цифрових активів, фінансового регулювання та вирішення спорів, включно із судовими процесами в судах Сінгапуру. Про юридичні, податкові та фідуціарні послуги у Швейцарії див. helveticaregister.com.