Група з перегляду фінансового сектору

Читати PDF-версію (7 сторінок)

Перегляд, розпочатий до бурі

Перегляд, який перетворив фінансовий сектор, почався як відповідь на глобальні тенденції й лише згодом став відповіддю на регіональну кризу. За даними Управління грошово-кредитного регулювання Сінгапуру (MAS), перегляд фінансового сектору розпочався в серпні 1997 року. Він виник з усвідомлення того, що стрімке зростання сектору за попередні тридцять років не можна вважати чимось само собою зрозумілим.¹ Попередній розділ описує, як девальвація в Таїланді в липні 1997 року та подальше поширення кризи надали перегляду невідкладності, якої його автори не передбачали.

Публічно обґрунтував перегляд віцепрем’єр Лі Сянь Лун (Lee Hsien Loong) 4 листопада 1997 року на святкуванні десятої річниці SESDAQ, другого майданчика фондової біржі. Він зазначив, що фінансові послуги стабільно зростали швидше, ніж решта економіки, і забезпечували 12 % ВВП. Поступових удосконалень усталеної політики, на його думку, вже не вистачало б. Зміни зумовлювали дві сили: перша — технології, друга — те, що він назвав «запеклою конкуренцією без кордонів», за якої конкуренти фінансового центру тепер перебувають «по всьому світу».²

Комітети, консультанти та приватний сектор

Група з перегляду фінансового сектору (Financial Sector Review Group) була урядовим органом під головуванням Лі Сянь Луна, який також підписав річний звіт MAS за 1997/98 рік як голова Управління. Група працювала, замовляючи роботу іншим. MAS створило комітети приватного сектору для вивчення окремих аспектів лібералізації й залучило McKinsey & Co до стратегічного огляду сектору та пошуку можливостей для розвитку. Віддаючи в листопаді 1998 року належне внеску приватного сектору, Лі назвав п’ять комітетів та їхніх голів. Пітер Сіа (Peter Seah) очолював Підкомітет з конкурентоспроможності фінансів і банківської справи, Елізабет Сем (Elizabeth Sam) — Комітет з розкриття банківської інформації, Лім Йонг Ва (Lim Yong Wah) — Комітет з корпоративних фінансів, а Лім Хуа Мін (Lim Hua Min) — Комітет з перегляду діяльності Stock Exchange of Singapore. Комітет з корпоративного управління біржами очолював Тарман Шанмугаратнам (Tharman Shanmugaratnam), тоді посадовець MAS, а згодом міністр фінансів.³

Комітети приватного сектору залучили свідомо. Лі пояснив, що вони допомогли владі «скористатися галузевою експертизою та досягти галузевого консенсусу й спільної мети», яких потребували реформи. Комітети дали банкірам, брокерам і юристам змогу формувати пропозиції, що зачіпали їхній власний бізнес. Водночас вони заздалегідь зобов’язали галузь підтримати реформи, які відкривали багатьох її учасників для конкуренції. У лютому 1998 року уряд схвалив більшість рекомендацій Підкомітету з фінансів і банківської справи Комітету з вивчення конкурентоспроможності.⁴

Нова філософія регулювання

Група з перегляду дала більше, ніж перелік заходів: вона змінила філософію самого регулятора. У своїй першій заяві як голова MAS Лі виклав три елементи. MAS зміщувало акцент із регулювання на нагляд і давало краще керованим установам більше свободи обирати прийнятні для них профілі ризику. Воно залишало оцінку ділових ризиків інвесторам і водночас підвищувало стандарти розкриття інформації. Крім того, воно мало активніше сприяти розвитку фінансового сектору. У заяві додавалося, що ці зміни не означають послаблення пильності: на слабкі чи погано керовані установи накладатимуть обмеження.⁵

Законодавець закріпив мандат зі сприяння розвитку за кілька місяців. 29 червня 1998 року парламент ухвалив зміни до Закону про MAS (MAS Act), які збільшили раду з семи до десяти членів і зробили сприяння розвитку фінансового сектору однією з головних цілей Управління.⁶ MAS також створило Департамент сприяння розвитку фінансового сектору й переналаштувало свою Групу фінансового нагляду на підтримку нового підходу, орієнтованого на ризики. Регулятор, відомий тим, що казав «ні», тепер отримав завдання будувати галузь.

Перші заходи 1998 року

Перші заходи з’явилися в розпал кризи. MAS зобов’язало банки підвищити стандарти розкриття інформації: вони мали відмовитися від прихованих резервів і розкривати подробиці резервів під кредитні збитки, позабалансових статей і значних експозицій. Мінімальний залишок готівки банків MAS знизило з 6 % до 3 %, що вивільнило ліквідність у момент регіонального напруження.⁷

Вимога до капіталу місцевих банків, натомість, залишалася суворою. Місцеві банки мусили тримати капітал на рівні 12 % активів, зважених за ризиком, і повністю у формі капіталу першого рівня (Tier 1). З 1 грудня 1998 року MAS зберегло коефіцієнт 12 %, але вимагало лише 10 % у капіталі першого рівня, а решту дозволило тримати в капіталі верхнього другого рівня (Upper Tier 2). Міжнародний мінімум за Базельською угодою становив 8 %, з яких 4 % мали припадати на капітал першого рівня. Високий коефіцієнт був свідомою подушкою безпеки: він дав урядові змогу відкрити ринок для іноземної конкуренції, зберігаючи місцеві банки серед найкраще капіталізованих в Азії.⁸

Перші заходи вийшли й за межі банківської сфери. У лютому 1998 року Government of Singapore Investment Corporation оголосила, що протягом трьох років передасть додаткові S$ 25 млрд в управління зовнішнім керуючим, які мають офіси в Сінгапурі. У листопаді 1998 року MAS оголосило, що за той самий період розмістить S$ 10 млрд власних коштів.⁹ Ці мандати мали привабити до міста компанії з управління активами. Результати цієї стратегії розглядають розділ V цієї частини та розділ V частини E.

Примітки

1. Monetary Authority of Singapore, Annual Report 1998/99, підрозділ “Financial Sector Reforms”, с. 52: “The financial sector review, which began in August 1997, arose from the recognition that the dramatic pace at which Singapore’s financial sector had been growing over the last 30 years could not be taken for granted.” ↩
2. Lee Hsien Loong, “New Approach to Regulating and Developing Singapore’s Financial Sector”, промова на святкуванні 10-ї річниці SESDAQ, 4 листопада 1997 р., mas.gov.sg, пп. 3–4: “Incremental improvements to established policies will not suffice”; фінансові послуги “now account for 12% of GDP” – Lee Hsien Loong, промова від 4 листопада 1997 р., пп. 8, 10 і 13: “The first driving force behind this revolution is technology”; “The second driving force for change is fierce borderless competition”; конкуренти “not across the street, but across the globe”. ↩
3. MAS, Annual Report 1997/98, Chairman’s Statement, с. 9: “We set up the Financial Sector Review Group, and commissioned private sector committees to study specific aspects of financial sector liberalisation. We also engaged McKinsey & Co to do a strategic review of the sector” – MAS, медіареліз “DPM Pays Tribute to Private Sector Contribution to Financial Sector Reform”, 27 листопада 1998 р., mas.gov.sg: перелік п’яти комітетів та їхніх голів; Lee Hsien Loong названо “the chairman of the FSRG”. У релізі Tharman Shanmugaratnam названо без посади – Wikipedia, “Tharman Shanmugaratnam” (дата звернення: листопад 2026 р.): він “resigned as managing director of the MAS to contest in the 2001 general election”. ↩
4. MAS, медіареліз від 27 листопада 1998 р.: комітети “helped to tap industry expertise, and to develop the industry consensus and common purpose” – MAS, Annual Report 1997/98, календар грошово-кредитних і фінансових подій, с. 21: 18 лютого 1998 р. “The government accepts most of the recommendations of the Finance & Banking Sub-Committee of the Competitiveness Study Committee to liberalise the financial sector.”. ↩
5. MAS, Annual Report 1997/98, Chairman’s Statement, с. 10: “First, MAS is shifting its emphasis from regulation to supervision … Second, MAS will leave it to investors to judge business risks … Third, MAS is promoting the financial sector more actively.” – MAS, Annual Report 1997/98, Chairman’s Statement, с. 10: “These changes do not signal any slackening of supervisory vigilance … Restrictions will be placed on weak or poorly managed institutions”. ↩
6. MAS, Annual Report 1997/98, календар грошово-кредитних і фінансових подій, с. 22 (29 червня 1998 р.): MAS (Amendment) Bill 1998 збільшив “the maximum size of the MAS Board from 7 to 10” і включив “financial sector promotion as one of MAS’s main objectives”. ↩
7. MAS, медіареліз “Financial Sector Remains Resilient Despite Slowdown; MAS’ Efforts to Reform the Sector on Track and Reaping Results”, 24 серпня 1998 р., mas.gov.sg: “Raised Bank Disclosure Standards” (без прихованих резервів, розкриття резервів, позабалансових статей і значних експозицій); “Lowered Minimum Cash Balance (MCB) from 6% to 3%”. ↩
8. MAS, Annual Report 1998/99, с. 54: “Previously, local banks had to maintain a CAR of 12%, comprising entirely Tier 1 or equity capital … with effect from December 1998, local banks are required to have at least 10% Tier 1 capital, while the remaining 2% may consist of Upper Tier 2 capital.” – MAS, медіареліз від 27 листопада 1998 р.: CAR 12 %, з яких щонайменше 10 % Tier 1, з 1 грудня 1998 р., порівняно зі стандартом BIS у 8 % CAR і 4 % Tier 1. ↩
9. MAS, Annual Report 1998/99, с. 55: у лютому 1998 р. GIC оголосила, що розмістить “an additional $25 billion over the following three years to external fund managers who have offices in Singapore”; у листопаді 1998 р. MAS оголосило, що розмістить “$10 billion over the following three years”. ↩

Лише для загального ознайомлення. Ця стаття не є юридичною чи податковою консультацією, не замінює консультації щодо конкретної справи й не створює відносин між адвокатом і клієнтом. Вона відображає правове становище станом на жовтень 2026.