Державні та національні трейдингові компанії
Читати PDF-версію (8 сторінок)
Трейдингові підрозділи національних нафтових компаній
Третя група фірм сінгапурського хабу належить державам. Національні нафтові компанії Китаю, Перської затоки, Індії та Південно-Східної Азії створили в Сінгапурі трейдингові дочірні компанії. Вони продають сиру нафту та нафтопродукти материнської компанії, купують сировину для її нафтопереробних заводів і торгують за власний рахунок. Unipec, трейдинговий підрозділ Sinopec, — один із китайських державних трейдерів, активних на азійському ринку.1 У місті присутні також трейдингові підрозділи Saudi Aramco, PetroChina, Pertamina та інших національних компаній, хоча дати їх створення та масштаби різняться і не завжди оприлюднюються.2
Для національної нафтової компанії сінгапурська трейдингова дочірня компанія виконує кілька завдань водночас. Вона дає доступ до азійського цінового центру та до процесу цінових оцінок Platts, який розглядає розділ II цієї частини. Вона дозволяє материнській компанії продавати вантажі широкому колу покупців і оптимізувати постачання нафтопереробних заводів. Вона також забезпечує материнській компанії присутність у юрисдикції, суди та арбітражні установи якої визнають контрагенти в усьому світі. До цього повертаються розділи II та III частини F. Нарешті, вона дає державній компанії змогу наймати трейдерів на міжнародному ринку за міжнародними зарплатами, що головному офісу на батьківщині, пов’язаному з міністерством, може бути складно.
PetroChina і Singapore Petroleum Company
Китайський державний капітал прийшов у сінгапурський хаб і через придбання. Singapore Petroleum Company заснували 19 травня 1969 року як Singapore Petroleum & Chemical Co. Pte Ltd. Їй належить половина Singapore Refining Company, нафтопереробний завод якої на острові Джуронг має потужність 285 000 барелів на добу.3 2009 року PetroChina придбала компанію в Keppel Corporation. 22 жовтня 2009 року, коли PetroChina завершила поглинання, акції компанії вилучили з лістингу Сінгапурської біржі.4 Угода дала китайській національній нафтовій компанії нафтопереробний завод, роздрібну мережу та трейдингову базу в Сінгапурі. Вона також показала готовність сінгапурського уряду допустити перехід стратегічних енергетичних активів у китайську державну власність — через продаж конгломератом, пов’язаним із Темасеком.
China Aviation Oil і урок 2004 року
China Aviation Oil (Singapore) Corporation, дочірня компанія China National Aviation Fuel, має лістинг на Сінгапурській біржі з грудня 2001 року. Вона закуповує авіаційне паливо для китайських аеропортів і торгує нафтопродуктами в регіоні.5 2004 року компанія зазнала збитків у 550 млн доларів США на спекулятивних нафтових деривативах. Її генерального директора Чень Цзюліня (Chen Jiulin) заарештували. Він визнав себе винним за обвинуваченнями, зокрема в інсайдерській торгівлі, неповідомленні про збитки та складанні неправдивої фінансової звітності. У березні 2006 року його засудили до чотирьох років і трьох місяців позбавлення волі та штрафу S$ 335 000.6 Компанію врятували, коли BP, Темасек і китайська материнська компанія погодилися інвестувати загалом 130 млн доларів США.7
Ця справа стала в Сінгапурі точкою відліку. Вона показала, що державна материнська компанія не гарантує обачного управління ризиками в зарубіжній дочірній компанії, а лістинг у Сінгапурі покладає обов’язки з розкриття інформації, порушення яких може мати для трейдера кримінальні наслідки. Вона також продемонструвала роль сінгапурської держави як стабілізуючого інвестора, адже Темасек узяв участь у порятунку. До уроків для корпоративного управління повертається наступний підрозділ.
Темасек як власник трейдингового бізнесу
Темасек, зареєстрований 25 червня 1974 року відповідно до сінгапурського Закону про компанії, — найважливіший сінгапурський державний інвестор у сировинному бізнесі.8 Про його контрольну частку в Olam уже йшлося. Через Pavilion Energy Темасек також створив трейдинговий бізнес ЗПГ із базою в Сінгапурі. У червні 2024 року він погодився продати компанію Shell, яка 31 березня 2025 року завершила купівлю всіх її акцій. Сінгапурський бізнес трубопровідного газу Pavilion спершу передали Gas Supply Pte Ltd, іншій дочірній компанії Темасеку, а частки в Танзанії до угоди не ввійшли.9 Мандат і корпоративне управління Темасеку загалом описує розділ I частини D. У трейдинговому секторі він діє як терплячий власник: підтримує національних лідерів на етапі зростання і продає, коли стратегічний покупець пропонує кращий дім або кращу ціну.
Продаж Pavilion Energy компанії Shell та Olam Agri фонду SALIC вказує в одному напрямку. Сінгапурський державний інвестор погодився на іноземну власність трейдингового бізнесу, який сам допоміг збудувати. Пріоритет політики полягає в тому, щоб діяльність, робочі місця та ринкові функції залишалися в Сінгапурі. Цієї мети досягають через стимули та інфраструктуру, які розглядає розділ I цієї частини, а також через якість правового та фінансового середовища.
Японські загальні торговельні компанії
Ще одну групу утворюють японські sogo shosha. Mitsubishi, Mitsui, Itochu, Sumitomo, Marubeni, Toyota Tsusho та Sojitz — загальні торговельні компанії, що торгують широким асортиментом продуктів і матеріалів та мають великі інвестиції в ресурси й інфраструктуру.10 Вони приватні й мають лістинг у Токіо, проте тісно співпрацюють з японськими державними агентствами в питаннях ресурсної безпеки. За функцією це наближає їх до національних трейдингових компаній. Кілька з них ведуть регіональну торгівлю нафтою та металами із Сінгапуру.
Їхні сінгапурські дочірні компанії теж не уникли збоїв контролю. У грудні 2024 року Mitsubishi Corporation повідомила, що її сінгапурський нафтовий підрозділ Petro-Diamond Singapore зазнав збитків близько 90 млн доларів США (13,2 млрд єн) через несанкціоновану торгівлю деривативами. Трейдер, імовірно, маніпулював системою управління ризиками підрозділу з січня 2024 року. Компанія виявила проблему в середині листопада 2024 року під час планової перевірки мідл-офісу.11
Питання корпоративного управління для трейдерів, пов’язаних з державою
Трейдери, пов’язані з державою, ставлять особливі питання перед своїми контрагентами та перед хабом. Їхні рішення можуть підпорядковуватися політичним цілям материнської держави: безпеці постачання, підтримці національних нафтопереробників або подекуди обходу іноземних санкцій. Розділ IV частини H розглядає, як Сінгапур застосовує санкції Організації Об’єднаних Націй і як він відреагував на російське вторгнення в Україну. Розділ V частини K поміщає ці питання в контекст суперництва між Сполученими Штатами та Китаєм.
Для банків зв’язок із державою має два боки. Неявна гарантія потужної материнської компанії може поліпшити кредитну якість. Водночас трейдингова дочірня компанія може бути вразливою до політичних вказівок, до санкцій проти материнської держави та до ризику, що материнська компанія відмовиться від підтримки, коли збиток стане незручним, як підказує справа China Aviation Oil. Тому кредитори оцінюють дочірню компанію за її власною звітністю та уважно вивчають умови будь-якої підтримки з боку материнської компанії.
Примітки
- Unipec (China International United Petroleum & Chemicals Co. Ltd), трейдингова дочірня компанія Sinopec із трейдинговим підрозділом у Сінгапурі; Wikipedia, “Sinopec” (дата звернення: листопад 2026 р.), згадує Unipec як дочірню компанію Sinopec, але не її сінгапурську діяльність. ↩
- Aramco Trading Company, PetroChina International (Singapore) та сінгапурські трейдингові структури Pertamina; присутність у Сінгапурі — за галузевими повідомленнями. Стаття про Pertamina у Wikipedia (дата звернення: листопад 2026 р.) наводить Pertamina Energy Trading Limited лише як дочірню компанію. ↩
- Wikipedia, “Singapore Petroleum Company” (дата звернення: листопад 2026 р.): заснована 19 травня 1969 року як Singapore Petroleum & Chemical Co. Pte Ltd; разом із Chevron володіє 50 % Singapore Refining Company; потужність 285 000 барелів на добу; острів Джуронг. ↩
- Wikipedia, “Singapore Petroleum Company” (дата звернення: листопад 2026 р.): PetroChina придбала SPC у Keppel Corporation; акції вилучено з лістингу Сінгапурської біржі 22 жовтня 2009 року, коли PetroChina “completed its takeover of the Singapore firm”; материнська компанія — PetroChina. ↩
- Wikipedia, “China Aviation Oil” (дата звернення: листопад 2026 р.): лістинг на Сінгапурській біржі з грудня 2001 року; материнська компанія — China National Aviation Fuel. ↩
- Wikipedia, “China Aviation Oil” (дата звернення: листопад 2026 р.): торгівля деривативами “resulted in US$550 million loss”; Chen Jiulin визнав себе винним в “insider trading, failure to disclose losses, making false financial statements and conspiring to deceive” Deutsche Bank. Wikipedia, “Chen Jiulin” (дата звернення: листопад 2026 р.): 21 березня 2006 року засуджений до чотирьох років і трьох місяців позбавлення волі та штрафу S$ 335 000. ↩
- Wikipedia, “China Aviation Oil” (дата звернення: листопад 2026 р.): BP, Temasek Holdings і CAOH “agreed to invest 130 million”, відвернувши банкрутство, без зазначення валюти. Тогочасні повідомлення преси (Xinhua/China Daily, грудень 2005 — березень 2006 р.) називають 130 млн доларів США, розподілені між CAOHC, BP Investment Asia та Aranda Investments (Temasek). ↩
- Wikipedia, “Temasek Holdings” (дата звернення: листопад 2026 р.): “Incorporated on 25 June 1974” відповідно до сінгапурського Companies Act. ↩
- MarineLink, “Shell Completes Acquisition of Pavilion Energy”, 31 березня 2025 р. (дата звернення: листопад 2026 р.): Shell Eastern Trading завершила придбання 100 % акцій Pavilion Energy у Carne Investments Pte Ltd, непрямої дочірньої компанії, що повністю належить Temasek; про угоду оголошено 18 червня 2024 року; сінгапурський бізнес трубопровідного газу передано Gas Supply Pte Ltd, дочірній компанії, що повністю належить Temasek; 20 % частки в танзанійських блоках 1 і 4 до угоди не ввійшли. ↩
- Wikipedia, “Sogo shosha” (дата звернення: листопад 2026 р.): “Japanese wholesale companies that trade in a wide range of products and materials”; сім головних компаній — Mitsubishi, Mitsui, Itochu, Sumitomo, Marubeni, Toyota Tsusho і Sojitz. ↩
- Wikipedia, “Mitsubishi Corporation” (дата звернення: листопад 2026 р.): Petro-Diamond Singapore зазнала збитків близько 90 млн доларів США (13,2 млрд єн) через несанкціоновану торгівлю; трейдер, імовірно, маніпулював системою управління ризиками підрозділу з січня 2024 року; виявлено в середині листопада під час планової перевірки мідл-офісу; трейдера звільнено, а про випадок повідомлено поліції. ↩
Лише для загального ознайомлення. Ця стаття не є юридичною чи податковою консультацією, не замінює консультації щодо конкретної справи й не створює відносин між адвокатом і клієнтом. Вона відображає правове становище станом на жовтень 2026.