SIMEX, Barings і дисципліна ринків
Читати PDF-версію (4 сторінок)
У неділю, 26 лютого 1995 року, до Barings, найстарішого торговельного банку Лондона, призначили адміністраторів. Трейдер його сінгапурської ф’ючерсної дочірньої компанії накопичив збитки, що перевищили капітал усієї групи.1 Позиції було відкрито на Сінгапурській міжнародній валютній біржі (Singapore International Monetary Exchange, SIMEX) — ф’ючерсному ринку, який Сінгапур заснував одинадцятьма роками раніше як першу в Азії біржу фінансових ф’ючерсів. Кілька днів на початку 1995 року здавалося можливим, що крах зашкодить біржі та репутації міста як місця, де можна безпечно торгувати деривативами. Біржа виконала свої зобов’язання, маржу було сплачено, і ринок продовжив торги. Проте саме цей епізод став найвідомішою подією в історії фінансового центру. Він також визначив те, як Сінгапур відтоді регулює свої ринки.
Цей розділ розглядає біржі Сінгапуру від асоціації брокерів 1930 року до сьогоднішньої публічної Сінгапурської біржі (SGX). Він починається з фондової біржі, яку Сінгапур ділив із Малайзією до 1973 року і в історії якої помітний слід залишили криза Pan-Electric 1985 року та суперечка про позабіржовий ринок малайзійських акцій. Далі описано заснування SIMEX, зв’язок із Chicago Mercantile Exchange і контракт на Nikkei, що зробив Сінгапур центром торгівлі японськими ризиками. Третій і четвертий підрозділи відтворюють крах Barings і реакцію регуляторів у Сінгапурі, Лондоні та ширшій ф’ючерсній галузі. Останній підрозділ простежує демутуалізацію та злиття двох бірж 1999 року, Закон про цінні папери та ф’ючерси (Securities and Futures Act, SFA) 2001 року і реформи ринку акцій, які MAS проводить з 2024 року.
Женевський том описує, як Bourse de Genève, першу фондову біржу Швейцарії, створили банкіри, яким був потрібен організований ринок для цінних паперів, що їх вони розміщували серед своїх клієнтів. Він також фіксує, як у 1990-х роках цю біржу поглинув національний електронний ринок.2 Той самий том згадує крах Barings 1995 року як застереження женевським приватним банкірам: особиста відповідальність не захищає дім, чий внутрішній контроль не спрацьовує.3 Цей розділ розповідає ту саму історію з місця, де виникли збитки. У ньому обстоюється думка, що відповідь Сінгапуру на крах Barings стала моделлю регуляторної філософії всього фінансового центру. Вона поєднала рішуче кримінальне переслідування, захист цілісності біржі та поступовий перехід до нагляду, що спирається на розкриття інформації й ринкову дисципліну.
Головне
Фондова біржа Сінгапуру виросла з асоціації брокерів, заснованої 1930 року, і була спільною з Малайзією до припинення взаємозамінності валют 1973 року. Крах Pan-Electric змусив Сінгапурську фондову біржу (Stock Exchange of Singapore) закритися з 2 по 4 грудня 1985 року і привів до ухвалення Закону про галузь цінних паперів 1986 року (Securities Industry Act 1986). SIMEX, створена 1984 року на основі Сінгапурської золотої біржі (Gold Exchange of Singapore), була першою в Азії біржею фінансових ф’ючерсів і від самого початку була пов’язана з Chicago Mercantile Exchange через систему взаємного заліку позицій (mutual offset system). 1995 року Нік Лісон (Nick Leeson), генеральний менеджер Barings Futures Singapore, спричинив збитки на 827 млн фунтів стерлінгів, які з витратами на закриття його позицій зросли до 927 млн фунтів, і довів Barings до краху. Оскільки SIMEX виконала всі свої зобов’язання, ринок вистояв неушкодженим, а крах спонукав регуляторів ф’ючерсних ринків ухвалити в травні 1995 року у Віндзорі міжнародну декларацію. 1999 року фондову та ф’ючерсну біржі демутуалізували й об’єднали в Сінгапурську біржу, яка 2000 року провела лістинг власних акцій і нині діє відповідно до Закону про цінні папери та ф’ючерси 2001 року.
Примітки
- Reserve Bank of Australia, “Implications of the Barings Collapse for Bank Supervisors”, Reserve Bank of Australia Bulletin, листопад 1995 р., с. 1: “On 26 February 1995, administrators were appointed to manage the affairs of the Barings Group parent company”, після “the discovery of massive trading losses incurred by Barings Futures Singapore (BFS)”. ↩
- Ressos, Genève, place financière internationale, partie D, chapitre II, section « La Bourse de Genève ». ↩
- Ressos, Genève, place financière internationale, partie D, chapitre III (« Les banquiers privés : un statut, une responsabilité, une culture »), section « Les partnerships de Londres et de New York : une comparaison ». ↩
Лише для загального ознайомлення. Ця стаття не є юридичною чи податковою консультацією, не замінює консультації щодо конкретної справи й не створює відносин між адвокатом і клієнтом. Вона відображає правове становище станом на жовтень 2026.