SIMEX, Barings і дисципліна ринків: стислий виклад
Читати PDF-версію (2 сторінок)
Фондова біржа Сінгапуру виросла з брокерської асоціації 1930 року в ринок, спільний із Малайзією до 1973 року. Криза Pan-Electric 1985 року, через яку біржу закрили на три дні, привела до ухвалення Закону про галузь цінних паперів 1986 року (Securities Industry Act 1986) і посилення нагляду з боку MAS. SIMEX, заснована 1984 року як перша в Азії біржа фінансових ф’ючерсів і пов’язана з Чиказькою товарною біржею (Chicago Mercantile Exchange) системою взаємного заліку позицій (mutual offset), зробила Сінгапур центром торгівлі ризиками за євродоларами та японськими активами, насамперед завдяки контракту на Nikkei 225. 1995 року несанкціонована торгівля Ніка Лісона, який контролював і фронт-офіс, і бек-офіс Barings Futures Singapore, завдала збитків на 827 млн фунтів, або 927 млн фунтів з урахуванням витрат на закриття позицій. Ці збитки знищили Barings, тоді як SIMEX стягнула кожну маржинальну вимогу, і жодна сінгапурська установа не зазнала втрат. Розслідування в Лондоні та Сінгапурі поклали відповідальність на керівництво й систему контролю Barings. Крах банку привів до Віндзорської декларації 1995 року, угод про обмін інформацією 1996 року та переходу Сінгапуру від детального регулювання до нагляду, розкриття інформації й ринкової дисципліни. Демутуалізація та злиття двох бірж у Сінгапурську біржу (Singapore Exchange) 1999 року, її вихід на біржу 2000 року, Закон про цінні папери та ф’ючерси 2001 року та реформи ринку акцій 2024–2026 років завершили перетворення брокерського клубу на публічного оператора ринку, сила якого нині полягає в офшорних деривативах на азійські ринки.
Лише для загального ознайомлення. Ця стаття не є юридичною чи податковою консультацією, не замінює консультації щодо конкретної справи й не створює відносин між адвокатом і клієнтом. Вона відображає правове становище станом на жовтень 2026.