SIMEX і фінансові ф’ючерси

Від ф’ючерсів на золото до фінансових ф’ючерсів

Ф’ючерсний ринок Сінгапуру виріс із товарної біржі. Сінгапурська золота біржа (Gold Exchange of Singapore) торгувала ф’ючерсами на золото. 1984 року команда, до якої входив Нг Кок Сонг (Ng Kok Song), згодом головний інвестиційний директор GIC, розширила її діяльність на фінансові ф’ючерси. Біржу перейменували на Сінгапурську міжнародну валютну біржу (Singapore International Monetary Exchange, SIMEX), і Нг став її першим головою на 1984–1987 роки.¹ Тогочасні газети повідомляють про новий контракт на ф’ючерси на золото під назвою SIMEX у липні 1984 року та про початок торгівлі фінансовими ф’ючерсами, зокрема контрактами на євродолари й німецькі марки, 7 вересня 1984 року.²

2014 року директор-розпорядник MAS Раві Менон (Ravi Menon) назвав SIMEX «першою в Азії біржею фінансових ф’ючерсів». Заслугу у створенні біржі він приписав Лім Хо Кі (Lim Ho Kee), колишньому заступникові директора-розпорядника MAS. За його словами, обсяги торгів від 1984 року зросли понад у 700 разів.³ Участь MAS від самого початку відрізняє SIMEX від старших ф’ючерсних бірж Чикаго, заснованих купцями. Це було частиною державної стратегії розбудови фінансових ринків у Сінгапурі, яку розділи IV і V частини C простежили на прикладі ринку азійських доларів і заснування MAS.

Система взаємного заліку позицій із Чикаго

Найважливішим рішенням засновників був зв’язок SIMEX з усталеною біржею. 1984 року Нг Кок Сонг і Лео Меламед (Leo Melamed), голова Chicago Mercantile Exchange (CME), створили між двома біржами систему взаємного заліку позицій (mutual offset system). Вона дозволяла трейдерові відкрити позицію за контрактом на одній біржі та закрити її на іншій. Оскільки в Сінгапурі торгують, коли в Чикаго ніч, банк в Азії чи Європі міг цілодобово управляти позицією в євродоларах, тримаючи її на одному кліринговому рахунку.

Зв’язок був вигідний обом партнерам. CME він дав змогу продовжити торгівлю своїм контрактом на євродолари в азійські години й допоміг конкурувати з Лондонською міжнародною біржею фінансових ф’ючерсів (London International Financial Futures Exchange), яка пропонувала конкурентний контракт на євродолари. SIMEX він одразу приніс ліквідність, бо контракти, якими торгували в Сінгапурі, були взаємозамінні з чиказькими. Він також надав SIMEX вагу її партнера. Молода біржа малої держави в такий спосіб позичила репутацію найбільшого у світі ринку фінансових ф’ючерсів. Цю стратегію Сінгапур повторював у багатьох сферах, від арбітражу до лістингів.

Контракт на Nikkei 225 і торгівля японськими ризиками

У вересні 1986 року SIMEX запустила ф’ючерсний контракт на індекс Nikkei 225 Токійської фондової біржі, який біржа назвала першим у світі ф’ючерсним контрактом на Nikkei.⁴ Сінгапурський контракт дав міжнародним інвесторам біржовий інструмент для хеджування чи спекуляцій на японському ринку загалом. Ним торгували в часовому поясі, близькому до токійського, і за правилами англійською мовою. Згодом Фондова біржа Осаки (Osaka Securities Exchange) запровадила власні ф’ючерси на Nikkei 225. Відтоді обидва контракти торгувалися паралельно, а їхні ціни мали рухатися разом, бо стосувалися того самого індексу.

Цінові розбіжності, що часом виникали між Сінгапуром і Осакою, відкривали можливості для арбітражу. Трейдер, який купував дешевший контракт і продавав дорожчий, заробляв невелику й майже безризикову маржу, коли ціни зближувалися. Для цього чимало міжнародних банків відкрили в Сінгапурі арбітражні відділи. SIMEX також запровадила ф’ючерси на японські державні облігації, ф’ючерси на євроєни та опціони на індекс Nikkei, тож Сінгапур став важливим офшорним центром торгівлі японськими фінансовими ризиками. Сінгапурська дочірня компанія Barings була одним з учасників цього бізнесу.

Модель, закладена контрактом на Nikkei, виявилася тривкою. Ф’ючерсна біржа в Сінгапурі може запроваджувати контракти на індекси великих азійських ринків, чиї власні біржі закриті для іноземних інвесторів або обмежені контролем за рухом капіталу. Глобальні інвестори тоді використовують Сінгапур для хеджування чи набуття експозиції, а внутрішній ринок отримує переваги цінового відкриття, не відкриваючи свого рахунку руху капіталу. Та сама логіка згодом підтримала сінгапурські контракти на тайванські, індійські та китайські індекси, розвиток яких окреслює останній підрозділ цього розділу.

Зростання, керівництво та регулювання

У десятиліття після заснування SIMEX швидко зростала. Анг Сві Тіан (Ang Swee Tian), який з 1984 по 2006 рік був президентом SIMEX, а потім SGX, керував запуском ф’ючерсів на Nikkei 225 і MSCI Taiwan та переходом від торгівлі в біржовій ямі до електронної торгівлі. Елізабет Сем (Elizabeth Sam), яка очолювала біржу в 1987–1990 і знову в 1993–1996 роках, розширила її діяльність на фінансові опціони й товари. Френсіс Йо (Francis Yeo), голова в 1990–1993 роках, запустив перші офшорні опціони на японський фондовий індекс. У тому самому виступі Елізабет Сем віддано належне за збереження цілісності ринку під час краху в жовтні 1987 року та кризи Barings.⁵

Правову основу біржі становив Закон про торгівлю ф’ючерсами 1986 року (Futures Trading Act 1986), за яким MAS регулювало SIMEX та її членів. Підозри в порушенні Закону, зокрема в маніпулюванні, передавали MAS для розслідування й кримінального переслідування.⁶ До середини 1990-х років SIMEX стала важливим офшорним ф’ючерсним ринком для азійських ризиків. Однак за чиказькими мірками це був невеликий ринок, репутація якого значною мірою залежала від довіри іноземних банків і брокерів, що забезпечували більшу частину його бізнесу.

Біржа захищала себе стандартними методами ф’ючерсного ринку. Кожен член, відкриваючи позицію, мав внести початкову маржу. Щодня клірингова палата переоцінювала всі позиції за розрахунковою ціною і вимагала варіаційну маржу від членів, чиї позиції втратили вартість. Позиції члена, який не міг заплатити, примусово закривали, і збитки насамперед покривалися з його власних депозитів. Ці механізми не заважають членові брати на себе надмірний ризик. Їхнє призначення — щоб за ризик щодня платили грошима і крах одного члена не перетворювався на крах ринку.

Примітки

Futures Industry Association, профіль Ng Kok Song, FIA Futures Hall of Fame, fia.org (дата звернення: листопад 2026 р.): він входив до команди, що “conceived and expanded the trading of gold futures to include financial futures” на Gold Exchange of Singapore, яку перейменували на SIMEX; перший голова в 1984–1987 роках; “Together with CME chairman Leo Melamed, Ng created the mutual offset arrangement between the two exchanges in 1984.” ↩
Singapore Monitor, 5 липня 1984 року та 7 вересня 1984 року (вечірній випуск); The Business Times, 6 липня 1984 року, через NLB NewspaperSG. ↩
Ravi Menon, виступ у SIMEX Hall of Fame, 4 грудня 2014 року, відтворений Mondo Visione: “SIMEX has the distinction of being Asia’s first financial futures exchange”; Lim Ho Kee, заступник директора-розпорядника MAS у 1981–1982 роках, допоміг створити SIMEX; обсяги торгів від 1984 року зросли понад у 700 разів. ↩
Nikkei Inc., “Index Linked Products”, indexes.nikkei.co.jp (сторінки до 70-річчя): ф’ючерсний контракт на Nikkei 225 запроваджено на SIMEX у вересні 1986 року; деякі вторинні джерела називають першим днем торгів 3 вересня 1986 року. ↩
Ravi Menon, виступ у SIMEX Hall of Fame, 4 грудня 2014 року, відтворений Mondo Visione: Ang Swee Tian, президент SIMEX/SGX у 1984–2006 роках, керував запуском ф’ючерсів на Nikkei 225 і MSCI Taiwan та переходом від торгівлі в біржовій ямі до електронної; Elizabeth Sam, голова в 1987–1990 і 1993–1996 роках, спрямовувала розширення на фінансові опціони й товари та допомогла зберегти цілісність ринку під час «чорного понеділка» 1987 року і кризи Barings 1995 року; Francis Yeo, голова в 1990–1993 роках, запустив перші офшорні опціони на японський фондовий індекс. ↩
US Commodity Futures Trading Commission, Division of Trading and Markets, CFTC Letter No. 00-77 (2000): SGX та її дочірні компанії “are regulated by the Monetary Authority of Singapore under the Futures Trading Act of 1986”, востаннє змінений у березні 2000 року; підозри в порушеннях, зокрема в маніпулюванні, передаються MAS для розслідування й кримінального переслідування; SIMEX підписала International Information Sharing MOU, “signed on March 15, 1996 at Boca Raton, Florida”. ↩

Лише для загального ознайомлення. Ця стаття не є юридичною чи податковою консультацією, не замінює консультації щодо конкретної справи й не створює відносин між адвокатом і клієнтом. Вона відображає правове становище станом на жовтень 2026.

Українська

Контакти

Dr Alexander Ressos, TEP

Of Counsel, KGP Legal LLC

Я є Of Counsel у KGP Legal LLC у Сінгапурі, де працюю з глобальною клієнтською базою успішних підприємців та їхніх родин, незалежних управителів активів, сировинних трейдингових компаній та інших комерційних клієнтів. Я адвокат у Німеччині та Швейцарії, також допущений до практики як солісітор в Англії та Уельсі і в Гонконгу. Свій час я розподіляю між Цугом у Швейцарії, Сінгапуром і Гонконгом. З 2017 року я консультував міжнародних клієнтів у понад 700 проєктах із криптоактивами та цифровими активами. Я також маю великий досвід у транскордонних судових спорах і арбітражі в Сінгапурі, Гонконгу та на інших ринках Південно-Східної Азії й Великого Китаю.

Я працюю в ключових фінансових центрах Південно-Східної Азії, Близького Сходу та Швейцарії, приділяючи особливу увагу захисту активів, міжнародному податковому та спадковому плануванню, а також трастам, адмініструванню компаній та іншим фідуціарним послугам. Моя філософія — бути довіреним радником, який тісно співпрацює з клієнтами й допомагає їм досягати їхніх комерційних цілей.

Усі консультації з права Сінгапуру надаються через KGP Legal LLC — авторитетну й належно ліцензовану сінгапурську фірму адвокатів і солісіторів (advocates and solicitors).

KGP Legal LLC — середня за розміром юридична фірма в Сінгапурі, здатна надавати повний спектр юридичних послуг і послуг з корпоративного адміністрування. Якщо вам потрібна додаткова інформація, зв’яжіться зі мною безпосередньо за адресою [email protected].

Зв’язатися →