Рейтинги та їхнє значення

Читати PDF-версію (6 сторінок)

Індекс глобальних фінансових центрів

Найчастіше цитований рейтинг — Індекс глобальних фінансових центрів (GFCI). Його вперше опублікував у березні 2007 року лондонський аналітичний центр Z/Yen, а з 2015 року його готують спільно з China Development Institute із Шеньчженя. Індекс виходить двічі на рік і поєднує онлайн-опитування фахівців фінансової галузі з приблизно 140–150 кількісними чинниками з таких джерел, як Світовий банк, ОЕСР та Організація Об’єднаних Націй.¹ Сороковий випуск, опублікований 16 вересня 2026 року, ґрунтувався на 39 531 оцінці від 6147 респондентів і охопив 117 центрів.

У цьому випуску лідирував Нью-Йорк із 761 балом, за ним ішли Лондон із 757, Гонконг із 756 і Сінгапур із 755. Першу десятку доповнили Шанхай, Токіо, Сеул, Шеньчжень, Дубай і Цюрих. Женева піднялася на шість позицій, на дванадцяте місце з 747 балами, Абу-Дабі — на вісім позицій, на тринадцяте, а Люксембург посів сімнадцяте місце.² У попередньому випуску за березень 2026 року Дубай і Токіо увійшли до першої десятки замість Чикаго та Лос-Анджелеса.³ Той самий випуск також повідомив, що кожен із перших чотирьох центрів відділяв від наступного лише один бал рейтингу, а респонденти вважали передбачуваність найважливішим регуляторним чинником, а вартість — найменш важливим.⁴

Що вимірює індекс

Індекс вимірює сприйняття та середовище. Його опитування просить фахівців оцінити центри, які вони знають. Його кількісні чинники описують умови ведення бізнесу, людський капітал, інфраструктуру, розвиток фінансового сектору та репутацію. Цей метод має три наслідки для читача. По-перше, різниця в один-два бали між провідними центрами лежить у межах статистичного шуму, тож зміна місць між Гонконгом і Сінгапуром мало що говорить про реальний бізнес. По-друге, індекс віддає перевагу великим багатофункціональним центрам перед спеціалізованими. Женева, світовий центр приватних статків і сировинної торгівлі, стоїть нижче за універсальні центри, як-от Сан-Франциско чи Сеул. По-третє, опитування відображає настрої моменту, тож політичні події та висвітлення в медіа змінюють оцінки швидше, ніж змінюється бізнес.

Індекс також публікують у партнерстві з китайським інститутом, і через це деякі оглядачі ставлять під сумнів його оцінки китайських центрів. Присутність Шанхаю, Шеньчженя та Пекіна в першій двадцятці може відображати їхню реальну вагу, адже материковий Китай має одні з найбільших ринків світу. Проте читачам варто зважати на походження будь-якого рейтингу й порівнювати його з іншими.

Інші показники

Щорічний звіт Boston Consulting Group про статки вимірює інше: обсяг фінансових статків, облікованих нерезидентами в кожному центрі. За цим показником, найближчим до основного бізнесу приватних банків, 2025 року лідирували Гонконг і Швейцарія, кожен із близько 2,9 трлн доларів США, за світового обсягу 15,7 трлн доларів США, що зріс на 8,4 %.⁵ Сінгапур був третім із близько 2,1 трлн доларів США, випереджаючи США з 1,6 трлн доларів США.⁶ Цей показник стосується обсягу й нічого не говорить про якість регулювання чи вартість ведення бізнесу.

Рейтинг світової конкурентоспроможності (World Competitiveness Ranking) бізнес-школи IMD у Лозанні, що виходить з 1989 року, оцінює економіки загалом. У випуску 2024 року Сінгапур посів перше місце, Швейцарія — друге, Гонконг — п’яте, Об’єднані Арабські Емірати — сьоме, а Сполучене Королівство — двадцять восьме. Випуск 2026 року, оприлюднений у червні 2026 року, охопив 70 економік.⁷ Огляди вартості життя, як-от рейтинг Mercer, зараховують Гонконг, Сінгапур, Цюрих і Женеву до найдорожчих міст світу, що важить для компаній, які переводять персонал.⁸ Міграційні прогнози, як-от наведені вище прогнози Henley & Partners, фіксують переміщення заможних людей.

Як читати рейтинги на практиці

Жоден окремий рейтинг не охоплює конкурентоспроможність фінансового центру повністю. Кожен вимірює один вимір, а виміри часто вказують у різні боки. Сінгапур поступається Гонконгу в Індексі глобальних фінансових центрів і за транскордонним капіталом. Він випереджає Гонконг у валютній торгівлі, а в рейтингу IMD 2024 року — і за конкурентоспроможністю економіки в цілому. Водночас Об’єднані Арабські Емірати випереджають обидва міста за привабливістю для заможних мігрантів. Розумне використання рейтингів полягає в тому, щоб визначити вимір, важливий для конкретного рішення, і стежити за його тенденцією протягом кількох років.

Уряди також використовують рейтинги як інструменти політики. Управління грошово-кредитного регулювання Сінгапуру (MAS), уряд Гонконгу та дубайська влада цитують сприятливі рейтинги у своїй комунікації, а несприятливі використовують для обґрунтування реформ. Тому конкуренція між центрами почасти є конкуренцією наративів, у якій рейтинги слугують доказами. Уважний читач відрізняє вихідні дані від їхньої подачі.

Примітки

1. Wikipedia, “Global Financial Centres Index” (дата звернення: листопад 2026 р.): уперше опублікований у березні 2007 року, виходить двічі на рік, готує Z/Yen, а з 2015 року — спільно з China Development Institute. Z/Yen і China Development Institute, The Global Financial Centres Index 39 і 40, сторінки з резюме (longfinance.net, дата звернення: листопад 2026 р.): GFCI 39 від 26 березня 2026 року використав 147 інструментальних чинників і 34 468 оцінок від 5218 респондентів; GFCI 40 від 16 вересня 2026 року використав 144 інструментальні чинники від третіх сторін, зокрема Світового банку, ОЕСР та ООН, 39 531 оцінку від 6147 респондентів, 117 центрів в основному індексі. ↩
2. Wikipedia, “Global Financial Centres Index” (дата звернення: листопад 2026 р.), таблиця GFCI 40 (вересень 2026 р.): Нью-Йорк 761, Лондон 757, Гонконг 756, Сінгапур 755, Шанхай 754, Токіо 753, Сеул 752, Шеньчжень 751, Дубай 750 (–2), Цюрих 749 (+1), Сан-Франциско 748, Женева 747 (+6), Абу-Дабі 746 (+8), Люксембург 742 (17-те місце). ↩
3. Z/Yen, GFCI 39, сторінка з резюме (longfinance.net), цит. вище: “Dubai and Tokyo enter the top 10, replacing Chicago and Los Angeles.” ↩
4. Mondo Visione, “Global Financial Centres Index 39 – Top Four Financial Centres Clear Leaders”, 26 березня 2026 р. (mondovisione.com): один бал рейтингу між кожним із чотирьох перших центрів; передбачуваність — найважливіший регуляторний чинник, вартість — найменш важливий. На сторінці з резюме Z/Yen цих положень немає. ↩
5. Boston Consulting Group, прес-реліз від 27 травня 2026 р. (bcg.com): “Cross-border wealth rose 8.4% globally to $15.7 trillion”; Гонконг — 2,9 трлн доларів США. ↩
6. Caproasia, “BCG Global Wealth Report 2026”, 4 червня 2026 р., цит. вище: п’ять найбільших центрів обліку 2025 року — Гонконг, Швейцарія, Сінгапур (2,1 трлн доларів США), США (1,6 трлн доларів США) і Сполучене Королівство. ↩
7. Wikipedia, “World Competitiveness Yearbook” (дата звернення: листопад 2026 р.): видає IMD з 1989 року; місця 2024 року: Сінгапур 1, Швейцарія 2, Гонконг 5, ОАЕ 7, Сполучене Королівство 28. IMD World Competitiveness Center, “World Competitiveness Ranking” (imd.org, дата звернення: листопад 2026 р.): випуск 2026 року оприлюднено в червні 2026 року, він охоплює 70 економік. ↩
8. Mercer, Cost of Living City Ranking 2024: Гонконг перший, Сінгапур другий, Цюрих третій і Женева четверта серед 226 міст, як наведено в женевському томі. ↩

Лише для загального ознайомлення. Ця стаття не є юридичною чи податковою консультацією, не замінює консультації щодо конкретної справи й не створює відносин між адвокатом і клієнтом. Вона відображає правове становище станом на жовтень 2026.