SICC, медіація та Сінгапурська конвенція: практичні наслідки для клієнтів і радників

Читати PDF-версію (4 сторінок)

Сінгапурський міжнародний комерційний суд (SICC), Сінгапурський міжнародний центр медіації (SIMC) і Сінгапурська конвенція розширюють вибір, який постає перед сторонами під час складання застереження про вирішення спорів. Арбітраж у SIAC лишається стандартним варіантом для більшості транскордонних договорів в Азії, бо Нью-Йоркська конвенція пропонує найширшу мережу виконання. SICC стає привабливим, коли сторонам потрібна можливість апеляції, коли кілька договорів і сторін треба об’єднати в одному провадженні, коли опубліковане рішення має цінність як прецедент або коли контрагенти перебувають у державах, зв’язаних Гаазькою конвенцією про угоди про вибір суду. Медіація підходить для спорів, у яких сторони хочуть зберегти відносини. Так часто буває між банками та їхніми давніми клієнтами або всередині сімейних груп.

Вибір залежить і від того, де розташовані активи. Рішення SICC без труднощів виконується в Сінгапурі, а в Європі та Великій Британії — на підставі міжнародного договору. Виконання в Китаї, Індії чи Індонезії досі залежить від взаємності та від позиції місцевих судів. Тому структури володіння капіталом з активами в кількох юрисдикціях варто переглянути з огляду на карту виконання. Трастові та холдингові структури, через які часто утримують такі активи, розглядає розділ E.IV.

Фінансові установи мають особливі причини звернути увагу на цей суд. Спори щодо деривативів, синдикованих кредитів і структурованих продуктів часто зводяться до питань тлумачення, які повторюються в багатьох договорах. Опубліковане рішення SICC, ухвалене колегією, до якої можуть входити колишні очільники англійської та австралійської судової влади, здатне вирішити таке питання для цілого ринку. Конфіденційне арбітражне рішення цього не може. Право на апеляцію захищає банк від аномального рішення першої інстанції щодо стандартного застереження. Там, де конфіденційність важливіша, як-от у спорах щодо ведення відносин із приватним клієнтом, кращими інструментами лишаються арбітраж або медіація. Для сімейних офісів і довірчих власників баланс інший. Спори всередині родини або між бенефіціарами та довірчими власниками часто краще вирішувати медіацією, бо після завершення спору сторони й далі спільно володітимуть активами й компаніями та поділятимуть репутацію. Протоколи SIMC дозволяють від самого початку вбудувати таку медіацію у формальну процедуру. Тоді мировій угоді можна одразу надати силу арбітражного рішення чи судового наказу.

• Свідомо обирайте між арбітражем у SIAC, SICC і звичайним судовим процесом з огляду на потребу в апеляції, залучення третіх осіб, конфіденційність і місцезнаходження активів.
• Якщо обрано SICC, укладіть виключну письмову угоду про юрисдикцію. Тоді застосовуватиметься Гаазька конвенція про угоди про вибір суду, а юрисдикція суду буде безспірною.
• Перш ніж доручати провідну роль у справі іноземним юристам, перевірте, чи буде справа, найімовірніше, офшорною.
• Вирішіть, чи бажають сторони виключити або обмежити право на апеляцію, і прямо зафіксуйте цей вибір.
• Для арбітражів з місцем у Сінгапурі розгляньте можливість додати типове застереження SICC щодо проваджень за Законом про міжнародний арбітраж 1994 року (IAA).
• Додайте застереження Arb-Med-Arb або Lit-Med-Lit, якщо медіація реалістична, щоб мирову угоду можна було оформити як арбітражне рішення на узгоджених умовах або судовий наказ.
• Якщо самостійну мирову угоду за результатами медіації, можливо, доведеться виконувати за кордоном, прямо зазначте, що застосовується Сінгапурська конвенція про медіацію. Перевірте, чи є держава виконання її учасницею і які застереження вона зробила.
• Складіть карту активів контрагента і перевірте доступний шлях виконання в кожній юрисдикції: Гаазька конвенція, REFJA, меморандум-настанова чи загальне право.
• Якщо йдеться про приватних клієнтів, узгодьте застереження з імперативними нормами про захист споживачів і з регуляторними механізмами розгляду скарг.

Лише для загального ознайомлення. Ця стаття не є юридичною чи податковою консультацією, не замінює консультації щодо конкретної справи й не створює відносин між адвокатом і клієнтом. Вона відображає правове становище станом на жовтень 2026.