Малайська та тамільська як офіційні мови

Читати PDF-версію (8 сторінок)

Конституційне врегулювання

Стаття 153A Конституції Республіки Сінгапур називає чотири офіційні мови: малайську, мандаринську, тамільську та англійську. Вона також передбачає, що «національною мовою є малайська мова, і вона використовує латинське письмо». Сінгапур став першою державою поза Китаєм, Тайванем, Гонконгом і Макао, яка надала мандаринській конституційний статус офіційної мови.¹

Це врегулювання відображає історію, розглянуту в розділі II частини C. У 1950-х роках уряд самоврядної держави зробив малайську національною мовою, готуючись до об’єднання з Федерацією Малайя. Лі Куан Ю тоді сформулював принцип: усі мають вивчати національну мову, а інші раси мають зберігати свободу вивчати й використовувати власні мови.² Після відокремлення 1965 року Сінгапур залишився з національною мовою, якою вдома говорила меншість. Уряд зберіг її як символ місця держави в малайському світі, а практичні функції перебрала англійська.

Стаття 152 Конституції також зобов’язує уряд виконувати свої функції так, щоб «визнавати особливе становище малайців, які є корінним народом Сінгапуру». Відповідно, він має захищати й просувати їхні інтереси та малайську мову. Малайською звучить державний гімн Majulah Singapura, написаний Зубіром Саїдом (Zubir Said). Законодавчі збори ухвалили його 11 листопада 1959 року, а після здобуття незалежності 9 серпня 1965 року його затвердили як державний гімн. За законом його слід співати малайською.³

Малайська: національна мова і регіональний міст

2020 року в Сінгапурі налічувалося 545 498 малайців, або 13,5 % населення-резидентів. Для переважної більшості з них малайська залишається домашньою мовою, хоча між 2000 і 2010 роками ця частка знизилася з 92 % до 83 %, бо англійська проникала й у малайські домівки. Рада малайської мови (Malay Language Council), вперше створена у квітні 1981 року, встановлює стандарти мови в Сінгапурі та просуває її, зокрема через щорічний Місяць малайської мови, вперше проведений 1962 року.⁴

Більшу частину історії Сінгапуру малайська була також мовою між громадами. У формі базарної малайської вона слугувала міжетнічною лінгва франка колоніального порту.⁵ Автобусне опитування 1979 року підтверджує цю роль. Малайські пасажири зверталися до китайських кондукторів малайською в 84,3 % випадків, індійські — у 69,8 %.⁶ Відтоді для молодших сінгапурців цю функцію перебрала англійська, але старші китайські та індійські сінгапурці досі часто розуміють розмовну малайську.

Комерційна цінність малайської лежить по той бік протоки. Малайзія та Індонезія використовують стандартні форми малайської як національні мови. Розділ IV частини I описує економічні відносини Сінгапуру з цими двома сусідами. З 2008 року в сінгапурських школах можна вивчати індонезійську як третю мову.⁷ Небагато немалайських фахівців у Сінгапурі володіють малайською достатньо, щоб вести нею переговори. Тому для банку чи юридичної фірми, що обслуговує індонезійські родини або малайзійські компанії, малайські сінгапурці та працівники, які добре володіють індонезійською (Bahasa Indonesia), — це ресурс. Політика двомовності створила його майже мимохідь, а фінансовий центр може ним скористатися.

Тамільська та мови Південної Азії

2020 року індійці становили 9,0 % населення-резидентів. Їхньою офіційною мовою обрали тамільську, бо нею говорила найбільша індійська група і вона мала найдовшу історію освіти в Малаї та Сінгапурі.⁸ За переписом 2010 року таміли становили 54,2 % індійських жителів. Частка індійців, для яких тамільська була основною домашньою мовою, знизилася з 42,9 % 2000 року до 36,7 % 2010 року.⁹ Це зниження зазвичай пояснюють привабливістю англійської та дедалі більшою різноманітністю індійської імміграції.

Шкільна система визнала цю різноманітність на початку 1990-х років. Учні індійського походження можуть обрати рідною мовою бенгальську, гуджараті, гінді, панджабі чи урду. Ці мови поза шкільними годинами викладають сім громадських організацій.¹⁰ Рада тамільської мови (Tamil Language Council) просуває вживання тамільської, особливо серед молоді. Її Фестиваль тамільської мови 2026 року, що тривав з 28 березня до 26 квітня, охопив 46 програм, організованих разом із 47 партнерами.¹¹

Економічне значення тамільської обмеженіше, ніж мандаринської. Тамільська — мова Таміл-Наду і тамільської громади Шрі-Ланки. Мовою індійського бізнесу загалом вона не є: той працює англійською та гінді. Розділ III частини I показує, що фінансові відносини Сінгапуру з Індією здебільшого йдуть через англійську, через спільну для обох спадщину загального права та через інституції на кшталт GIFT City. Цінність тамільської полягає передусім у соціальній згуртованості та в довірі індійської громади, яка відіграла велику роль у юридичній і фінансовій професіях Сінгапуру.

Багатомовність як державний принцип

Чотири офіційні мови втілюють принцип, що виходить за межі мови: рівне становище громад у державі, яка відмовляється визначати себе через одну з них. Малайська, мандаринська й тамільська мають кожна свою мовну раду, кожну викладають у школах як рідну, а всі чотири офіційні мови з’являються на багатьох публічних оголошеннях. Цей принцип має економічні наслідки, бо захищає нейтральність англійської. Жодна громада не може назвати англійську своєю, і саме тому вона здатна слугувати всім спільною робочою мовою.

Той самий принцип пояснює вагу, яку державна політика надає справедливості у сфері зайнятості. Якби мандаринська стала мовою кар’єрного зростання у фінансах, малайська та індійська громади опинилися б у невигідному становищі в секторі з найвищими зарплатами. Напруга між комерційною цінністю мандаринської та рівним становищем громад пронизує практику зайнятості у фінансовому центрі.

Примітки

1. Конституція Республіки Сінгапур, ст. 153A(1): “Malay, Mandarin, Tamil and English shall be the 4 official languages in Singapore”; ст. 153A(2): “The national language shall be the Malay language and shall be in the Roman script”, із застереженнями, що захищають вживання, викладання та вивчення інших мов; текст у відтворенні Université Laval, CEFAN, «Singapour : Constitution», axl.cefan.ulaval.ca (дата звернення: листопад 2026 р.); Wikipedia, “Majulah Singapura” (дата звернення: листопад 2026 р.), з посиланням на ст. 153A; Culturepaedia, “Mandarin in Singapore” (дата звернення: листопад 2026 р.): Сінгапур став першою країною поза Китаєм, Тайванем, Гонконгом і Макао, що надала мандаринській конституційний статус офіційної мови. ↩
2. Culturepaedia, “Mandarin in Singapore” (цит. вище): у 1950-х роках уряд ухвалив політику багатомовності, за якою малайська стала національною мовою, зокрема для підтримки запланованого об’єднання з Федерацією Малайя; Лі Куан Ю сказав, що “while all should learn the national language, other races should have the freedom to study and use their own languages”. ↩
3. Конституція Республіки Сінгапур, ст. 152(2), у відтворенні Université Laval, CEFAN (цит. вище): “The Government shall exercise its functions in such manner as to recognize the special position of the Malays, who are the indigenous people of Singapore”, з обов’язком захищати, оберігати, підтримувати, розвивати й просувати їхні інтереси “and the Malay language”; Wikipedia, “Malays in Singapore” (дата звернення: листопад 2026 р.), з цитатою того самого положення; Wikipedia, “Majulah Singapura” (дата звернення: листопад 2026 р.): автор — Zubir Said; ухвалений Законодавчими зборами 11 листопада 1959 р.; офіційно затверджений як державний гімн 9 серпня 1965 р.; “By law, the anthem must be sung with Malay lyrics”; регулюється Singapore Arms and Flag and National Anthem Act. ↩
4. Wikipedia, “Malays in Singapore” (дата звернення: листопад 2026 р.): 545 498 малайців, 13,5 % населення-резидентів Сінгапуру (2020); Wikipedia, “Languages of Singapore” (дата звернення: листопад 2026 р.): домашнє вживання малайської знизилося “from 92% to 83%” між 2000 і 2010 рр.; Wikipedia, “Language education in Singapore”: 82,7 % малайських сінгапурців користувалися малайською як домашньою мовою 2010 р.; Wikipedia, “Language education in Singapore” (дата звернення: листопад 2026 р.): Місяць малайської мови вперше запроваджено 1962 р.; Malay Language Council “first established in April 1981”. ↩
5. Wikipedia, “Languages of Singapore” (дата звернення: листопад 2026 р.): базарна малайська, піджин на малайській лексичній основі, за британського правління була “interethnic lingua franca”. ↩
6. Lee Kuan Yew, промова від 7 вересня 1979 р. (див. вище), таблиці в додатку: малайські пасажири, звертаючись до китайських кондукторів, говорили малайською в 84,3 % випадків; індійські пасажири, звертаючись до китайських кондукторів, — малайською в 69,8 %. ↩
7. Wikipedia, “Language education in Singapore” (дата звернення: листопад 2026 р.): 2008 р. індонезійська та арабська стали варіантами третьої мови. ↩
8. Wikipedia, “Indian Singaporeans” (дата звернення: листопад 2026 р.): за переписом 2020 р. індійці становлять 9,0 % населення-резидентів, третю за чисельністю етнічну групу; Wikipedia, “Languages of Singapore” (дата звернення: листопад 2026 р.): тамільську обрали, бо нею говорила найбільша індійська етнічна група і вона має “the longest history of education in Malaysia and Singapore”. ↩
9. Wikipedia, “Indian Singaporeans” (дата звернення: листопад 2026 р.), таблиця перепису 2010 р.: таміли 54,18 % (188 591 особа); Wikipedia, “Languages of Singapore” (дата звернення: листопад 2026 р.): близько 36,7 % індійців найчастіше говорили вдома тамільською 2010 р., проти 42,9 % 2000 р. ↩
10. Wikipedia, “Language education in Singapore” (дата звернення: листопад 2026 р.): бенгальську, гуджараті, гінді, панджабі та урду пропонують як рідні мови з початку 1990-х рр., заняття поза шкільними годинами проводять сім індійських громадських організацій. ↩
11. Tamil Language Council, tamil.languagecouncils.sg (дата звернення: листопад 2026 р.): Рада прагне підвищувати обізнаність щодо тамільської мови та сприяти її ширшому вживанню; Фестиваль тамільської мови 2026 р. з 28 березня до 26 квітня, 46 програм від 47 партнерів. ↩

Лише для загального ознайомлення. Ця стаття не є юридичною чи податковою консультацією, не замінює консультації щодо конкретної справи й не створює відносин між адвокатом і клієнтом. Вона відображає правове становище станом на жовтень 2026.