Міжнародний Сінгапур: право, спори та дипломатія (1952–2026)

Читати PDF-версію (7 сторінок)

• Вересень 1952 року: створено Бюро з розслідування корупційних практик (CPIB), незалежне від поліції.¹
• 17 червня 1960 року: Закон про запобігання корупції замінює колоніальний ордонанс.²
• 3 серпня 1966 року: Сінгапур стає 104-м членом Міжнародного банку реконструкції та розвитку.³
• 8 серпня 1967 року: міністри закордонних справ Індонезії, Малайзії, Філіппін, Сінгапуру та Таїланду підписують у Бангкоку Декларацію АСЕАН.⁴
• 1976 рік: держави АСЕАН підписують Договір про дружбу і співробітництво в Південно-Східній Азії.⁵
• 21 серпня 1986 року: Сінгапур приєднується до Нью-Йоркської конвенції про визнання і виконання іноземних арбітражних рішень.⁶
• Липень 1990 року: Сінгапур, одна з економік-засновниць APEC, приймає другу міністерську зустріч форуму. 1993 року в Сінгапурі починає роботу Секретаріат APEC.⁷
• 3 жовтня 1990 року: Сінгапур встановлює дипломатичні відносини з Китайською Народною Республікою. Індонезія відновила власні відносини з нею 8 серпня.⁸
• 1 липня 1991 року: створено Сінгапурський міжнародний арбітражний центр (SIAC).⁹
• 28 січня 1992 року: у Сінгапурі підписано рамкову угоду про Зону вільної торгівлі АСЕАН (AFTA). Того ж року Сінгапур засновує Форум малих держав і вступає до Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF).¹⁰
• 27 січня 1995 року: набирає чинності Закон про міжнародний арбітраж 1994 року (IAA), який запроваджує Типовий закон ЮНСІТРАЛ.¹¹
• 6 травня 2003 року: Сінгапур і Сполучені Штати підписують угоду про вільну торгівлю, чинну з 1 січня 2004 року.¹²
• 18 липня 2005 року: Чилі, Нова Зеландія та Сінгапур підписують Транстихоокеанську угоду про стратегічне економічне партнерство.¹³
• 20 листопада 2007 року: у Сінгапурі підписано Статут АСЕАН.¹⁴
• 23 травня 2008 року: Міжнародний суд ООН визнає Педра-Бранку за Сінгапуром.¹⁵
• 5 листопада 2014 року: засновано Сінгапурський міжнародний центр медіації (SIMC).¹⁶
• 5 січня 2015 року: Сінгапурський міжнародний комерційний суд (SICC) починає роботу як відділення Високого суду.¹⁷
• 31 грудня 2015 року: створено Економічну спільноту АСЕАН.¹⁸
• 1 жовтня 2016 року: для Сінгапуру набирає чинності Гаазька конвенція про угоди про вибір суду.¹⁹
• 2017 рік: дозволено фінансування міжнародного арбітражу третьою стороною.²⁰
• 31 серпня 2018 року: Верховний суд Сінгапуру і Верховний народний суд Китаю підписують меморандум із настановами щодо виконання судових рішень про стягнення грошових сум.²¹
• 30 грудня 2018 року: CPTPP набирає чинності для перших шести держав, що її ратифікували, серед них і Сінгапур.²²
• 7 серпня 2019 року: у Сінгапурі відкрито для підписання Сінгапурську конвенцію про медіацію. Вона набирає чинності 12 вересня 2020 року.²³
• 2019 рік: BIS Innovation Hub відкриває свій сінгапурський центр. 21 листопада набирає чинності угода про вільну торгівлю між ЄС і Сінгапуром.²⁴
• 12 червня 2020 року: Чилі, Нова Зеландія та Сінгапур підписують Угоду про партнерство в цифровій економіці (DEPA).²⁵
• 15 листопада 2020 року: п’ятнадцять держав підписують угоду про Регіональне всеосяжне економічне партнерство (RCEP). Вона набирає чинності 1 січня 2022 року.²⁶
• 2 березня 2022 року: Сінгапур стає одним зі співавторів резолюції Генеральної Асамблеї ООН, яка засуджує вторгнення Росії в Україну, і запроваджує власні санкції.²⁷
• 7 жовтня 2024 року: колишній міністр С. Ісваран починає відбувати покарання у в’язниці. Він став першим міністром, якого судили, з часів Ві Тун Буна.²⁸
• 1 січня 2025 року: набирає чинності Регламент SIAC 2025 року. За 2025 рік SIAC реєструє 886 нових справ.²⁹
• 3 травня 2025 року: на загальних виборах Партія народної дії (PAP) здобуває 87 із 97 виборних місць.³⁰
• 5 листопада 2025 року: у Манамі починає роботу Міжнародний комерційний суд Бахрейну, апеляції на рішення якого розглядає міжнародний комітет у Сінгапурі.³¹
• 26 серпня 2026 року: Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних спорів (ICSID) відкриває в Сінгапурі свій перший офіс із постійним персоналом за межами Вашингтона.³²

Примітки

1. Corrupt Practices Investigation Bureau, “Our Heritage”, cpib.gov.sg; див. розділ F.I. ↩
2. Prevention of Corruption Act 1960, редакція 2020 р. (2020 Revised Edition), Singapore Statutes Online; див. розділ F.I. ↩
3. World Bank, “Singapore: Overview” (дата звернення: листопад 2026 р.); див. розділ F.V. ↩
4. Wikipedia, “ASEAN Declaration” (дата звернення: листопад 2026 р.); див. розділ F.IV. ↩
5. Wikipedia, “Treaty of Amity and Cooperation in Southeast Asia” (дата звернення: листопад 2026 р.); див. розділ F.IV. ↩
6. UNCITRAL, таблиця статусу Нью-Йоркської конвенції; див. розділ F.II. ↩
7. Wikipedia, “Asia-Pacific Economic Cooperation” (дата звернення: листопад 2026 р.); див. розділ F.V. ↩
8. Wikipedia, “China–Indonesia relations” і “China–Singapore relations” (дата звернення: листопад 2026 р.); див. розділ F.IV. ↩
9. Wikipedia, “Singapore International Arbitration Centre” (дата звернення: листопад 2026 р.); див. розділ F.II. ↩
10. Wikipedia, “ASEAN” і “Forum of Small States”; Monetary Authority of Singapore, “International Cooperation”; див. розділи F.IV і F.V. ↩
11. International Arbitration Act 1994, Legislative History; див. розділ F.II. ↩
12. Wikipedia, “Singapore–United States Free Trade Agreement” (дата звернення: листопад 2026 р.); див. розділ F.IV. ↩
13. Wikipedia, “Trans-Pacific Strategic Economic Partnership” (дата звернення: листопад 2026 р.); див. розділ F.IV. ↩
14. Wikipedia, “ASEAN Charter” (дата звернення: листопад 2026 р.); див. розділ F.IV. ↩
15. International Court of Justice, Sovereignty over Pedra Branca/Pulau Batu Puteh, Middle Rocks and South Ledge, рішення від 23 травня 2008 р.; див. розділ F.IV. ↩
16. SIMC, “About SIMC” (дата звернення: листопад 2026 р.); див. розділ F.III. ↩
17. Supreme Court of Singapore, “Singapore International Commercial Court”; див. розділи F.I і F.III. ↩
18. Wikipedia, “ASEAN” (дата звернення: листопад 2026 р.); див. розділ F.IV. ↩
19. Ministry of Law, медіареліз “Singapore ratifies Hague Convention on Choice of Court Agreements”; див. розділ F.III. ↩
20. Civil Law Act 1909, ст. 5B, і Civil Law (Third-Party Funding) Regulations 2017; див. розділ F.II. ↩
21. Memorandum of Guidance between the Supreme People’s Court and the Supreme Court of Singapore; див. розділ F.III. ↩
22. Wikipedia, “Comprehensive and Progressive Agreement for Trans-Pacific Partnership” (дата звернення: листопад 2026 р.); див. розділ F.IV. ↩
23. Wikipedia, “Singapore Convention on Mediation”; UNCITRAL, таблиця статусу; див. розділ F.III. ↩
24. Bank for International Settlements, “About the BIS Innovation Hub”; European Commission, “EU trade relations with Singapore”; див. розділи F.IV і F.V. ↩
25. Wikipedia, “Digital Economy Partnership Agreement” (дата звернення: листопад 2026 р.); див. розділ F.IV. ↩
26. Wikipedia, “Regional Comprehensive Economic Partnership” (дата звернення: листопад 2026 р.); див. розділ F.IV. ↩
27. Wikipedia, “Russia–Singapore relations”; Ministry of Foreign Affairs Singapore, заява для преси щодо санкцій; див. розділи F.IV і H.IV. ↩
28. Wikipedia, “Prosecution of S. Iswaran” (дата звернення: листопад 2026 р.); див. розділ F.I. ↩
29. Clifford Chance, “SIAC releases the SIAC Rules 2025”; SIAC, Annual Report 2025; див. розділ F.II. ↩
30. Wikipedia, “2025 Singaporean general election” (дата звернення: листопад 2026 р.); див. розділ F.I. ↩
31. Singapore Courts, медіареліз “Singapore and Bahrain partnership”; див. розділ F.III. ↩
32. ICSID, медіареліз (дата звернення: листопад 2026 р.); див. розділи F.III і F.V. ↩

Лише для загального ознайомлення. Ця стаття не є юридичною чи податковою консультацією, не замінює консультації щодо конкретної справи й не створює відносин між адвокатом і клієнтом. Вона відображає правове становище станом на жовтень 2026.