Hin Leong Trading

Читати PDF-версію (10 сторінок)

Засновник і компанія

Hin Leong Trading заснував 1963 року Лім Ун Куін (Lim Oon Kuin), переселенець із Фуцзяні, який почав бізнес із доставки дизельного пального рибальським човнам і перетворив його на одного з найбільших незалежних нафтових трейдерів Азії.¹ Компанія була центром родинної групи, якій через Ocean Tankers належав також танкерний флот. У грудні 2010 року вона оголосила про плани збудувати четвертий нафтопереробний завод Сінгапуру. 2014 року компанія готувала первинне публічне розміщення акцій, але скасувала його ще до кінця того самого року.²

Компанія залишалася приватним сімейним бізнесом. Її засновник, відомий у галузі як OK Lim, контролював її разом зі своїми дітьми, які були директорами поряд із ним. Звітність, яку компанія подавала кредиторам, показувала великий і прибутковий бізнес. За 2019 фінансовий рік Hin Leong звітувала про виручку близько 20 млрд доларів США і чистий прибуток майже 80 млн доларів США.³ На цій підставі близько двох десятків банків, серед них три сінгапурські та кілька найбільших міжнародних кредиторів у сфері торговельного фінансування, відкрили групі кредитні лінії.

Квітень 2020 року: розкриття

Обвал нафтових цін на початку 2020 року, що настав після спалаху пандемії в Китаї, за кілька тижнів викрив компанію. Лім Ун Куін ставив на те, що з відновленням Китаю ціни зростуть. Його соратники називали таку позицію класичною угодою Hin Leong. Коли ціни впали ще нижче, збитки вже неможливо було приховати. Він повідомив кредиторам, що компанія списала близько 800 млн доларів США збитків від торгівлі ф’ючерсами, які ніколи не з’являлися в її звітності. Він також розкрив, що нафту, яка слугувала заставою для банків, було продано.⁴

17 квітня 2020 року Hin Leong звернулася до Високого суду по захист від кредиторів за статтею 211B Закону про компанії — положенням про мораторій, чинним на той час. Того самого дня Лім склав повноваження директора, висловивши побажання, щоб його діти залишилися в раді. 21 квітня 2020 року поліція підтвердила, що розслідує діяльність компанії. 27 квітня 2020 року суд задовольнив заяву компанії про судове управління й призначив судовими керуючими PricewaterhouseCoopers. Борги становили близько 3,85 млрд доларів США перед 23 кредиторами. Найбільшим кредитором був HSBC — близько 600 млн доларів США. Із сінгапурських банків DBS мав вимоги приблизно на 290 млн доларів США, OCBC — на 200 млн доларів США, UOB — на 100 млн доларів США.⁵

Тоді ходили й інші цифри. Галузева преса оцінювала експозицію ABN Amro приблизно в 300 млн доларів США, а Société Générale — приблизно в 240 млн доларів США, тоді як трьом сінгапурським банкам разом були винні близько 680 млн доларів США. У пізніших повідомленнях ідеться про експозицію до 3,5 млрд доларів США. Різниця між підсумками пояснюється різними датами, різними визначеннями експозиції та тим, чи враховано позабалансові інструменти, як-от акредитиви. Порядок величин сумнівів не викликає.⁶

Висновки судових керуючих

Судові керуючі описали бізнес, який роками фінансував свої збитки новими запозиченнями. У їхніх звітах ідеться про «замкнене коло» шахрайства: компанія отримувала фінансування під підроблені або повторно використані коносаменти й кожним новим авансом погашала попередні, як у схемі Понці. Галузева преса підсумувала практики, у яких банки звинувачували компанію, як завищені показники, фіктивні угоди, багаторазовий продаж того самого вантажу та продаж неіснуючих вантажів.⁷

Механізм тримався на тому, що банки-фінансисти були відокремлені один від одного. Кожен банк бачив лише власну угоду й пред’явлені йому документи: договір купівлі-продажу, рахунок-фактуру, коносамент або гарантійний лист про відшкодування, можливо, інспекційний сертифікат. Жоден банк не міг побачити, що інший кредитор профінансував той самий вантаж або що покупець, названий у рахунку-фактурі, ніколи не погоджувався на купівлю. Коли торгівля була круговою і товар повертався до Hin Leong через ланцюг посередників, документи були справжніми за формою, а угода слугувала лише для залучення грошей. Пізніші судові спори, які цей розділ розглядає нижче, здебільшого стосувалися саме таких ланцюгів.

Кримінальна справа проти засновника

Ліму Ун Куіну вперше висунули обвинувачення в підробленні 14 серпня 2020 року. У червні 2021 року обвинувачення додало 105 обвинувачень до 25 уже висунутих. Нові обвинувачення стосувалися, зокрема, коносамента на близько 500 000 барелів газойлю, нібито навантаженого в березні 2020 року, і фінансування дебіторської заборгованості на близько 1,2 млрд доларів США, яке вісім фінансових установ надали під нібито продажі нафти Unipec Singapore. П’ятьом із цих установ на той час ще були винні близько 235 млн доларів США. У повідомленні від січня 2023 року йдеться про 128 епізодів обману, що свідчить: кількість обвинувачень змінювалася в міру їх коригування.⁸

Судовий розгляд відбувся за трьома обвинуваченнями. У травні 2024 року Державні суди (State Courts) визнали Ліма винним за двома епізодами обману та одним епізодом підбурювання до підроблення. Через працівників компанії він спонукав HSBC надати майже 112 млн доларів США фінансування за двома продажами нафти, яких ніколи не було. Їх підкріплювали підроблені документи про нібито продажі China Aviation Oil і Unipec. HSBC повернув близько 26 млн доларів США, тож його збиток за цими угодами становив близько 85 млн доларів США.⁹ Злочини підпадали під статтю 420 Кримінального кодексу (обман і нечесне спонукання до передання майна) та під статтю 468 у поєднанні зі статтею 109 (підроблення з метою обману шляхом підбурювання). Колоніальне походження цих норм описує розділ I частини B.¹⁰

Вирок і апеляція

18 листопада 2024 року суд засудив 82-річного Ліма до сімнадцяти з половиною років позбавлення волі. Вирок поєднував два строки по вісім з половиною років за обвинуваченнями в обмані, що відбувалися одночасно, і послідовний строк дев’ять років за обвинуваченням у підробленні. Обвинувачення просило двадцять років і називало суми безпрецедентними в кримінальній історії Сінгапуру. Суддя назвав їх «приголомшливо великими» й зарахував справу до найвищої категорії злочинів обману. Він дійшов висновку, що потрібен стримувальний вирок, аби захистити фінансову систему Сінгапуру від реакції, яку викликають такі шахрайства, а саме суворіших комплаєнс-правил або згортання банками торговельного фінансування.¹¹

4 березня 2026 року Високий суд у складі судді Хо Шео Пен (Hoo Sheau Peng) задовольнив апеляцію Ліма щодо вироку і скоротив строк до тринадцяти з половиною років. Лім, якого з медичних причин звільнили під заставу в 4 млн сінгапурських доларів, незадовго до початку відбування покарання потрапив до лікарні. 2 квітня 2026 року його взяли під варту в лікарні Gleneagles.¹² Суддя визнала первісний строк «нищівним», навіть з огляду на звичайне скорочення строку на третину. Вона зменшила покарання з урахуванням значного відшкодування та віку, а за одним з обвинувачень в обмані зменшила збиток, віднесений до HSBC, з 56 млн до 29,7 млн доларів США. Вона також дійшла висновку, що окружний суддя надав завелику вагу аргументу про підрив довіри громадськості до сектору нафтової торгівлі. Водночас прохання про судове милосердя вона відхилила.¹³ Решта 127 із 130 зрештою висунутих обвинувачень розгляду не отримали. 17 липня 2026 року, після того як обвинувачення винесло суворе попередження замість кримінального переслідування, окружний суд ухвалив щодо цих обвинувачень звільнення, що прирівнюється до виправдання (discharge amounting to an acquittal).¹⁴

Мирова угода з родиною

Цивільні наслідки для родини врегулювали у вересні 2024 року. Лім Ун Куін погодився сплатити ліквідаторам компанії та HSBC близько 3,59 млрд доларів США, а він і двоє його дітей, Еван Лім Чі Мен (Evan Lim Chee Meng) і Лім Хуей Чін (Lim Huey Ching), зобов’язалися подати заяви про особисте банкрутство.¹⁵ Мирова угода такого розміру — здебільшого визнання відповідальності. Скільки кредитори реально отримають, залежить від активів родини, які можна реалізувати, і це визначать провадження щодо банкрутства. Ця цифра відображає масштаб вимог значно більше, ніж масштаб фактичного стягнення.

Примітки

1. Про фуцзяньське походження засновника та його ранній бізнес із постачання дизельного пального рибалкам широко повідомляють біографічні матеріали преси про Lim Oon Kuin. ↩
2. Wikipedia, “Hin Leong” (дата звернення: листопад 2026 р.): заснована 1963 р. Lim Oon Kuin; оголошення в грудні 2010 р. про плани збудувати четвертий нафтопереробний завод Сінгапуру; плани первинного публічного розміщення оголошено 2014 р. і скасовано до кінця того самого року. ↩
3. Wikipedia, “Hin Leong” (дата звернення: листопад 2026 р.): заявлена виручка 20 млрд доларів США і чистий прибуток майже 80 млн доларів США за 2019 фінансовий рік. ↩
4. Wikipedia, “Hin Leong” (дата звернення: листопад 2026 р.): Лім ставив на зростання нафтових цін із відновленням Китаю після Covid-19, що описано як “quintessential Hin Leong play”; Лім повідомив кредиторам, що компанія списала 800 млн доларів США збитків від торгівлі ф’ючерсами – Global Trade Review (GTR), “Analysis: Banks nervous over fraud losses as Singapore oil traders collapse”, 20 травня 2020 р.: у квітні 2020 р. Lim Oon Kuin розкрив 800 млн доларів США прихованих збитків від ф’ючерсів, а нафту, що слугувала заставою, було продано. ↩
5. Wikipedia, “Hin Leong” (дата звернення: листопад 2026 р.): звернення по захист за ст. 211B Companies Act 17 квітня 2020 р.; того самого дня Лім склав повноваження; 21 квітня 2020 р. поліція підтвердила розслідування; 27 квітня 2020 р. затверджено судове управління під керівництвом PwC – Wikipedia, “Hin Leong” (дата звернення: листопад 2026 р.): 3,85 млрд доларів США боргу перед 23 кредиторами; найбільший кредитор — HSBC із 600 млн доларів США; DBS 290 млн доларів США, OCBC 200 млн доларів США, UOB 100 млн доларів США. ↩
6. GTR, 20 травня 2020 р. (цит. вище): експозиції HSBC спочатку 600 млн доларів США, ABN Amro 300 млн доларів США, Société Générale 240 млн доларів США, а DBS, OCBC і UOB разом близько 680 млн доларів США – GTR, “Singapore authorities seek end to paper-based trade finance after fraud scandals”, 14 жовтня 2020 р.: початкова експозиція банків щодо Hin Leong, за оцінками, сягала 3,5 млрд доларів США; GTR, “Singapore ups fight against fraud with real-time BL verification tool”, 12 лютого 2025 р.: збитки до 3,5 млрд доларів США. ↩
7. GTR, “Agritrade executive charged by police over deceptive bills of lading”, 22 вересня 2021 р.: судові керуючі Hin Leong заявили, що компанія спиралася на фінансування під підроблені коносаменти, “vicious cycle” шахрайства, що діяв як схема Понці – GTR, 20 травня 2020 р. (цит. вище): імовірні практики — завищені показники, фіктивні угоди, багаторазовий продаж того самого вантажу і фіктивні продажі неіснуючих вантажів. ↩
8. Wikipedia, “Hin Leong” (дата звернення: листопад 2026 р.): 14 серпня 2020 р. Ліму висунули обвинувачення в підробленні – GTR, 22 вересня 2021 р. (цит. вище): у червні 2021 р. Lim Oon Kuin отримав 105 нових обвинувачень на додачу до 25 попередніх, зокрема щодо коносамента на близько 500 000 барелів газойлю, нібито навантаженого в березні 2020 р., і введення в оману восьми фінансових установ, які надали 1,2 млрд доларів США фінансування дебіторської заборгованості під продажі Unipec Singapore; п’ятьом установам ще були винні близько 235 млн доларів США – GTR, “Agritrade executive jailed for 20 years for role in fraud scandal”, 18 січня 2023 р.: Lim Oon Kuin загрожують 128 епізодів обману, зокрема перші в Сінгапурі обвинувачення в обмані на підставі недійсних коносаментів. ↩
9. GTR, “Hin Leong founder jailed over fraud scandal that shocked Singapore”, 18 листопада 2024 р.: у травні 2024 р. визнаний винним за двома епізодами обману й одним епізодом підбурювання до підроблення; HSBC спонукали надати майже 112 млн доларів США за нафтовими угодами, яких не було; підроблені документи про продажі China Aviation Oil і Unipec; HSBC повернув близько 26 млн доларів США, збитки — 85 млн доларів США. ↩
10. Singapore Police Force, “Founder of Hin Leong Trading sentenced and jailed for cheating and instigating forgery”, 18 листопада 2024 р., як наведено в розділі B.I цієї книги. ↩
11. GTR, 18 листопада 2024 р. (цит. вище): вирок 18 листопада 2024 р. — 17,5 року, що складається з двох одночасних строків по 8,5 року і ще 9 років; обвинувачення просило 20 років; суддя Toh Han Li назвав суми “staggeringly large” і зарахував справу до найвищої категорії справ про обман – GTR, 18 листопада 2024 р. (цит. вище): суддя зазначив, що стримувальний вирок виправданий для захисту фінансової екосистеми Сінгапуру від суворіших банківських комплаєнс-правил або згортання торговельного фінансування; прохання про поблажливість через вік і стан здоров’я відхилено. ↩
12. Wikipedia, “Hin Leong” (дата звернення: листопад 2026 р.): 4 березня 2026 р. апеляцію частково задоволено, строк скорочено до 13 років і 6 місяців; Лім перебував під заставою 4 млн сінгапурських доларів з медичних причин; 28 березня 2026 р. госпіталізований, заставу продовжено до 2 квітня 2026 р., того дня його взяли під варту в лікарні Gleneagles. ↩
13. The Star, “Hin Leong founder O.K. Lim hospitalised three days before 13½-year jail sentence starts”, 31 березня 2026 р.: апеляцію задовольнила 4 березня 2026 р. Justice Hoo Sheau Peng, строк — 13½ року; первісний строк “crushing” навіть з урахуванням скорочення на третину; завелика вага аргументу обвинувачення про довіру громадськості до сектору нафтової торгівлі; пом’якшення з огляду на значне відшкодування та похилий вік; збиток HSBC за одним обвинуваченням зменшено з 56 млн до 29,7 млн доларів США; прохання про судове милосердя відхилено; 28 березня 2026 р. госпіталізований до Gleneagles. ↩
14. The Straits Times, повідомлення за липень 2026 р., передане Singapore Law Watch (“Remaining charges against Hin Leong founder OK Lim withdrawn”), та The Online Citizen, 21 липня 2026 р.: загалом висунуто 130 обвинувачень, 127 решта обвинувачень, суворе попередження замість кримінального переслідування, звільнення, що прирівнюється до виправдання, 17 липня 2026 р. ↩
15. Wikipedia, “Hin Leong” (дата звернення: листопад 2026 р.): у вересні 2024 р. Лім погодився сплатити близько 3,59 млрд доларів США ліквідаторам і HSBC; він і його діти Evan Lim Chee Meng і Lim Huey Ching мали кожен подати заяву про особисте банкрутство. ↩

Лише для загального ознайомлення. Ця стаття не є юридичною чи податковою консультацією, не замінює консультації щодо конкретної справи й не створює відносин між адвокатом і клієнтом. Вона відображає правове становище станом на жовтень 2026.