Правозастосування: відповідальність компаній, угоди про відстрочення кримінального переслідування та транскордонна співпраця: практичні наслідки
Читати PDF-версію (5 сторінок)
Для компаній та їхніх рад директорів
Для компанії із Сінгапуру головний урок справ Keppel і Seatrium полягає в тому, що результат визначають добровільне повідомлення про порушення і співпраця. Обидві компанії досягли врегулювання без судового розгляду. В обох випадках органи влади назвали добровільне повідомлення та співпрацю вирішальними чинниками. Угода із Seatrium показує й ціну: велике фінансове стягнення, обов’язок сертифікувати антикорупційну систему за стандартом ISO 37001, щорічні звіти публічному обвинувачеві та обов’язок співпрацювати з іноземними органами ще багато років після припинення порушень.
Тому рада директорів, яка виявила порушення, мусить швидко вирішити, чи повідомляти про них, де і в якому порядку. Відповідь залежить від причетних юрисдикцій, від ризику, що один орган дізнається про справу від іншого, і від того, як визнання в одній країні вплине на провадження в інших. Без порад юристів у кожній відповідній юрисдикції не обійтися. Так само потрібне скоординоване внутрішнє розслідування, висновками якого можна поділитися з кількома органами, не відмовляючись без потреби від адвокатської таємниці.
Для фізичних осіб
Директорам і працівникам не варто вважати, що врегулювання з компанією їх захищає. Угоду про відстрочення кримінального переслідування не можна укласти з фізичною особою, а угода із Seatrium прямо зберігає можливість переслідування будь-якої іншої особи. До того ж CDSA встановлює відповідальність посадових осіб, якщо злочин компанії вчинено за їхньою згодою, потуранням чи через їхню недбалість. Суворі попередження у справі Keppel були наслідком особливих доказових труднощів і не започатковують загальної практики поблажливості.
Для фінансових установ
Банки й управителі активами в Сінгапурі стикаються з правозастосуванням в іншій ролі. Вони ведуть рахунки, які іноземні держави прагнуть заморозити, отримують накази про надання документів за MACMA і повідомляють про підозрілі операції, інформацію про які можуть передати іноземним підрозділам фінансової розвідки. Вони також ризикують, що обізнаність їхніх працівників буде приписано їм самим на підставі статті 73 CDSA. Наведений нижче контрольний перелік підсумовує питання, які мають переглянути ради директорів і комплаєнс-офіцери.
- Визначте всі юрисдикції, у яких діють група, її агенти та контрагенти, і з’ясуйте, які з них претендують на юрисдикцію щодо підкупу чи відмивання грошей, учинених за кордоном.
- Забезпечте задокументований дью-ділідженс посередників, агентів і консультантів, адже і Keppel, і Seatrium давали хабарі через посередників.
- Заздалегідь визначте, хто в організації ухвалює рішення про добровільне повідомлення і до яких органів, а також як координуватимуть повідомлення в різних юрисдикціях.
- Розглядайте будь-який виклад фактів, узгоджений в одній юрисдикції, як документ, який можуть використати в інших, і складайте його відповідно.
- Ведучи переговори про врегулювання, домагайтеся застережень про зарахування платежів, сплачених іноземним органам за тими самими фактами, і перевіряйте, які види платежів підлягають зарахуванню.
- Готуйтеся до наказів про надання документів за MACMA: знайте, які документи де зберігаються і які з них захищені адвокатською таємницею.
- Перевірте, чи відповідала б система управління протидією хабарництву стандарту ISO 37001, якого вимагає угода із Seatrium.
- Не випускайте з уваги підхід до фізичних осіб: дисциплінарні заходи, угоди про співпрацю та можливість окремих кримінальних переслідувань.
- Урахуйте податкову позицію, адже угода із Seatrium забороняє вираховувати стягнення з бази оподаткування в Сінгапурі чи деінде.
Лише для загального ознайомлення. Ця стаття не є юридичною чи податковою консультацією, не замінює консультації щодо конкретної справи й не створює відносин між адвокатом і клієнтом. Вона відображає правове становище станом на жовтень 2026.