Порівняння з Женевою та іншими нафтовими центрами
Читати PDF-версію (5 сторінок)
Женева: офіс без резервуарів
Женевський том описує, як незалежні нафтові трейдери утвердилися у Швейцарії з 1960-х і 1970-х років. Vitol, заснована в Роттердамі 1966 року, відкрила свій перший швейцарський офіс — у Цугу — 1968 року, а сінгапурський офіс — 1979 року.1 Обидва міста стали взаємодоповнювальними хабами тих самих фірм. У женевському томі, в нарисі одного дня трейдера, женевський трейдер о восьмій ранку говорить із колегами в Сінгапурі, які передають йому угоди, укладені за їхній день.2 Женевський том також фіксує, що Trafigura має штаб-квартиру в Сінгапурі, хоча значна частина її діяльності відбувається в Женеві.3
Різниця полягає у фізичній базі. Женева не має ні порту, ні експортного нафтопереробного заводу, ні резервуарного парку міжнародного значення. Її внесок у нафтову торгівлю — це рішення, контракти, фінансування та документування вантажів, які рухаються деінде. Сінгапур додає до цих функцій нафтопереробні заводи, сховища та потужності змішування, розглянуті в цьому розділі, а також місце, де оцінюють азійські ціни. Женевський трейдер, який хоче спостерігати, як формується ціна реактивного палива в Азії, мусить дивитися на Сінгапур. Сінгапурський трейдер бачить, як ціна формується біля причалів за кілька кілометрів від офісу.
Різняться й регуляторні підходи. Швейцарія давно обговорює нагляд за сировинною торгівлею — від базової доповіді федерального уряду 2013 року4 до суперечок щодо корупції, санкцій і прозорості, які описує женевський том. Сінгапур зосередив регулювання на фінансовому боці бізнесу — через MAS і Закон про цінні папери та ф’ючерси (Securities and Futures Act, SFA), тоді як його стимули для трейдерів, розглянуті в розділі I цієї частини, винагороджують присутність торговельного персоналу та діяльність у місті. Обидва центри стикаються з тими самими викликами в дотриманні санкцій і протидії відмиванню грошей, які розглядає частина H цієї книги.
Роттердам, Х’юстон і Дубай
Онг Енг Тонг (Ong Eng Tong) назвав Сінгапур третім за величиною центром нафтопереробки у світі після Х’юстона та Роттердама. Порівняння з Роттердамом особливо близьке. Обидва — портові міста, чиї заводи, резервуари та потужності змішування постачають гінтерланд, значно більший за їхню власну країну, і обидва є пунктом поставки для регіональної системи цінових оцінок. Роттердам слугує орієнтиром для Північно-Західної Європи, як Сінгапур — для Азії. Х’юстон натомість розташований у найбільшій у світі країні-виробнику й споживачі та черпає свою роль з американського внутрішнього ринку.
Дубай і Абу-Дабі — найновіші конкуренти. Вони поєднують близькість до видобутку в Затоці з біржами, на яких котируються ф’ючерси на сиру нафту, низькими податками та активною політикою залучення трейдингових компаній. Цю конкуренцію докладно розглядає розділ III частини K. Ормузька криза 2026 року показала вразливість хабу всередині Затоки до закриття його єдиного морського шляху. Сінгапур, розташований на споживчому боці торгівлі біля входу до Південнокитайського моря, запропонував інше, а в деяких аспектах і безпечніше місце, хоча він залежить від того самого постачання із Затоки.
У цифрах
Перший нафтовий склад на Пулау-Букомі: початок 1890-х років, резервуари для гасу з 1892 року. Нафтопереробний завод Shell на Пулау-Букомі: оголошено в грудні 1959 року, відкрито 26 липня 1961 року, вартість 30 млн доларів. Завод Mobil у Джуронгу: 1966 рік, 18 000 барелів на добу. Завод Esso на Пулау-Аєр-Чавані: 1970 рік, 90 000 барелів на добу. Singapore Refining Company: створена 1979 року, потужність близько 285 000 барелів на добу. Загальна потужність 1995 року: 1,1 млн барелів на добу. Острів Джуронг: відкрито 14 жовтня 2000 року, намивання завершено 25 вересня 2009 року, понад 3500 гектарів із семи острівців площею 991 гектар. Jurong Rock Caverns: відкрито 2 вересня 2014 року, 1,47 млн кубічних метрів. Потужність Букома з переробки сирої нафти: 500 000 барелів на добу до 2020 року, 237 000 на момент продажу CAPGC, завершеного у квітні 2025 року, і 307 000 заплановано з установкою фракціонування конденсату. ExxonMobil Singapore: близько 592 000 барелів на добу сукупної проєктної потужності. Три нафтопереробні заводи Сінгапуру 2026 року: близько 1,2 млн барелів на добу. Platts Market on Close в Азії: з 1992 року. SGX AsiaClear: травень 2006 року. Шанхайські ф’ючерси на сиру нафту: 26 березня 2018 року. Ф’ючерси ICE на Murban: 29 березня 2021 року. Вуглецевий податок: 25 сінгапурських доларів за тонну у 2024 і 2025 роках, 45 у 2026 і 2027 роках, 50–80 до 2030 року. Neste Singapore: 2,6 млн тонн на рік, до одного мільйона тонн сталого авіаційного палива. Нафта Dubai 19 березня 2026 року: 166 доларів США за барель.
Примітки
- Vitol, “About” (vitol.com, дата звернення: листопад 2026 р.), як зазначено вище в підрозділі про зберігання. ↩
- Ressos, Genève, place financière internationale, partie G, chapitre III, section « Une journée de négociant » : « À huit heures, il échange avec ses collègues de Singapour, qui lui transmettent les opérations conclues dans leur journée. » ↩
- Ressos, Genève, place financière internationale, partie G, chapitre V : « Trafigura a son siège à Singapour et une grande partie de ses activités à Genève. » ↩
- Ressos, Genève, place financière internationale, partie G, chapitre I, section « La politique fédérale à l’égard du négoce : trois rapports » : « Le Conseil fédéral a publié le 27 mars 2013 un rapport de base sur le négoce des matières premières », з перевіреною приміткою з посиланням на State Secretariat for International Finance, “Négoce des matières premières”, sif.admin.ch. ↩
Лише для загального ознайомлення. Ця стаття не є юридичною чи податковою консультацією, не замінює консультації щодо конкретної справи й не створює відносин між адвокатом і клієнтом. Вона відображає правове становище станом на жовтень 2026.