Рада економічного розвитку та стратегія виживання: порівняння з Женевою
Читати PDF-версію (4 сторінок)
Женева ніколи не мала Ради економічного розвитку. Її піднесення як центру сировинної торгівлі після Другої світової війни спиралося на приватні рішення іноземних компаній. Вони обирали місто за його нейтралітет, стабільність, банки та багатомовну робочу силу. Женевський том описує прихід Cargill у 1956 році як початок нової епохи сировинної торгівлі у Швейцарії. Він зазначає, що місто також пропонувало сприятливе оподаткування компаніям із міжнародною діяльністю.1 Кантональні податкові статуси для таких компаній відігравали роль, порівнянну із сінгапурськими піонерськими сертифікатами, хоча діяли як загальні режими для кожної компанії, що відповідала умовам.
Женевський том характеризує ставлення кантону до сировинних трейдерів як «стриману прихильність», що виявлялася в податкових статусах і доброзичливій адміністрації, але без явно сформульованої політики. Лише після критики 2010-х років, скасування спеціальних режимів і кримінальних справ проти трейдерів кантон перейшов до помітнішої стратегії. Її кульмінацією стала кантональна економічна стратегія, оголошена 21 серпня 2025 року. Спеціальні податкові режими припинили існування з реформою, яку женевські виборці схвалили 19 травня 2019 року і яка набрала чинності 1 січня 2020 року.2
Контраст має три виміри. По-перше, сінгапурська держава планувала та просувала галузі, тоді як женевська влада здебільшого реагувала на приватну ініціативу. По-друге, Сінгапур контролював працю та землю через закон і державну власність, а Женева діяла в межах федерального ринку праці, приватної власності на землю та прямої демократії, за якої виборці могли відхилити реформи. По-третє, сінгапурські стимули були дискреційними й узгодженими на переговорах, а женевські спиралися переважно на загальні режими, закріплені в кантональному податковому праві. Ці відмінності значною мірою пояснюють різницю в регуляторному стилі, яку розглянуто в частинах E і K. Сінгапурська агенція може діяти швидко й підлаштовувати свою пропозицію, але її рішення залежать від судження посадовців. Женева пропонує передбачуваність завдяки загальним правилам, проте рухається повільно, коли обставини змінюються.
Попри це, у 2020-х роках обидва міста опинилися в схожому становищі. Глобальний мінімальний податок звузив простір для податкової конкуренції в обох. Кожне з них нині конкурує якістю інфраструктури, правової системи, робочої сили та послуг. Сінгапур вступає в цю конкуренцію з агенцією, що має шістдесят п’ять років досвіду в продажу локації. Женева — з кластером банків, трейдерів, інспекційних компаній і міжнародних організацій, який виріс без такої агенції.
У цифрах
Промислова оглядова місія ООН: почала роботу 4 жовтня 1960 року. Доповідь Вінсеміуса: опублікована 13 червня 1961 року, мета — понад 200 000 робочих місць за десять років. Безробіття в 1960 році: 14 % за даними уряду (12 % робочої сили чисельністю 498 000 осіб за оцінкою місії). EDB: заснована 1 серпня 1961 року, капітал 100 млн доларів на 1961–1964 роки. Промислова зона Джуронг: близько 9000 акрів, перша фабрика в 1964 році. Піонерські податкові канікули: до п’яти років з 1959 року, нині до 15 років за Законом 1967 року. Британські бази: близько 20 % економіки, понад 30 000 робочих місць і 11 % території. Страйки: 116 з втратою 411 000 людино-днів у 1961 році, жодного в 1969 році. Безробіття: 7,3 % у 1968 році, 4,9 % у 1971 році. Національна рада з питань заробітної плати: заснована 7 лютого 1972 року. Зобов’язання, залучені EDB у 2025 році: S$14,2 млрд інвестицій в основні засоби, 15 700 очікуваних робочих місць. Обсяг прямих іноземних інвестицій на кінець 2024 року: S$3130 млрд.
Примітки
- Ressos, Genève, place financière internationale, partie G, chapitre I, з посиланням на “Cargill, l’université genevoise du trading”, Le Temps, 10 червня 2023 р., щодо приходу Cargill у 1956 році та причин, які назвав віцепрезидент Cargill у 1993 році. ↩
- Ressos, Genève, place financière internationale, partie G, chapitre VI, з посиланням на État de Genève, комюніке від 21 серпня 2025 р., “Nouvelle stratégie économique cantonale”, де сировинну торгівлю названо серед секторів, “essentiels pour la stabilité et l’attractivité de notre canton”; Ressos, Genève, place financière internationale, partie E, chapitre V, і partie G, chapitre VI, з посиланням на LPG Fiduciaire de Suisse, “Réforme fiscale et financement de l’AVS (RFFA)”, 14 серпня 2020 р. ↩
Лише для загального ознайомлення. Ця стаття не є юридичною чи податковою консультацією, не замінює консультації щодо конкретної справи й не створює відносин між адвокатом і клієнтом. Вона відображає правове становище станом на жовтень 2026.