Санкції ООН: правовий механізм

Читати PDF-версію (5 сторінок)

Закон про ООН 2001 року (United Nations Act 2001) уповноважує міністра ухвалювати положення (regulations) для виконання рішень Ради Безпеки ООН відповідно до статті 41 Статуту.¹ Положення ухвалено для кожного санкційного режиму ООН, зокрема щодо тероризму (United Nations (Anti-Terrorism Measures) Regulations 2001, які впроваджують Резолюцію 1373 і санкційний перелік щодо ІДІЛ та «Аль-Каїди»), Корейської Народно-Демократичної Республіки, Ірану, Лівії, Сомалі, Південного Судану, Ємену та інших.² Положення забороняють будь-якій особі в Сінгапурі та будь-якому громадянинові за його межами вчиняти дії з коштами чи економічними ресурсами визначених осіб. Вони також забороняють надавати таким особам кошти та фінансові послуги. Порушення є правопорушенням, за яке передбачено штраф і позбавлення волі.

Для фінансових установ діє другий рівень. Відповідно до ст. 27A Закону про Управління грошово-кредитного регулювання Сінгапуру 1970 року (Monetary Authority of Singapore Act 1970) MAS ухвалює власні положення, які зобов’язують піднаглядні їй установи заморожувати активи визначених осіб і утримуватися від операцій з ними. Ці положення дзеркально відтворюють положення ООН, але MAS забезпечує їх виконання в порядку нагляду.³ Через це дублювання ліцензіат у сфері DPT, який виконав операцію для особи, визначеної ООН, водночас вчинив кримінальне правопорушення за положеннями на підставі Закону про ООН і наглядове порушення за положеннями MAS. TSOFA додає третій рівень щодо тероризму: він криміналізує дії з майном визначених терористів і терористичних організацій, перелічених у Першому додатку до закону та в наказах міністра, і встановлює обов’язок повідомляти, про який ідеться в розділі IV.⁴

Визначення та заморожування на практиці

Визначення ООН набирає чинності в Сінгапурі тоді, коли його оприлюднює комітет Ради Безпеки, бо сінгапурські положення включають переліки ООН шляхом посилання. Тож немає проміжку, протягом якого визначена особа могла б перемістити активи. Тому ліцензіат у сфері DPT мусить перевіряти клієнтів і операції за зведеним санкційним переліком ООН у форматі, що оновлюється майже в реальному часі. Таку послугу надають комерційні постачальники систем скринінгу. У разі підтвердженого збігу ліцензіат мусить заморозити активи, не виконувати операцію і без зволікання повідомити комісара поліції та MAS.⁵ Заморозити баланс DPT технічно просто, якщо ключі тримає ліцензіат: клієнт утрачає можливість виводити кошти, а баланс відокремлюють в обліку компанії. Заморозити вхідний переказ, який уже надійшов у блокчейні на гаманець компанії, означає не зараховувати його на жоден рахунок клієнта й тримати до отримання вказівок. Заморозити вихідний переказ, який уже транслювано в мережу, неможливо. Саме тому скринінг має передувати трансляції.

Найбезпосередніше сектор DPT зачіпає режим щодо Корейської Народно-Демократичної Республіки. Група експертів ООН роками документувала, що північнокорейські державні суб’єкти, зокрема Lazarus Group, фінансують режим за рахунок крадіжок криптоактивів із бірж, мостів і в приватних осіб, а виручку відмивають через міксери, позабіржових брокерів і перестрибування між блокчейнами.⁶ Сінгапурський ліцензіат у сфері DPT, який отримує токени, що їх можна простежити до крадіжки Lazarus, вчиняє дії з економічними ресурсами організації, визначеної ООН, навіть якщо жодне ім’я не фігурує в жодному переліку. Положення забороняють надавати ресурси визначеним особам як прямо, так і опосередковано. Тому блокчейн-аналітика — такий самий інструмент санкційного контролю, як і інструмент AML.

Примітки

1. United Nations Act 2001 (редакція 2020 р.), ст. 2 (положення для виконання рішень Ради Безпеки), ст. 5 (правопорушення та покарання); закон ухвалено в жовтні 2001 р. у відповідь на Резолюцію Ради Безпеки 1373. ↩
2. United Nations (Anti-Terrorism Measures) Regulations 2001, правила 4–6 (заборона дій з майном терористів і надання фінансових послуг) і правило 10 (обов’язок повідомляти); United Nations (Sanctions – Democratic People's Republic of Korea) Regulations 2010 зі змінами; аналогічні положення для кожного іншого режиму Ради Безпеки. ↩
3. Monetary Authority of Singapore Act 1970, ст. 27A (повноваження ухвалювати положення для виконання рішень Ради Безпеки щодо фінансових установ); Monetary Authority of Singapore (Sanctions and Freezing of Assets of Persons – Democratic People's Republic of Korea) Regulations 2016 та аналогічні положення для інших режимів. ↩
4. Terrorism (Suppression of Financing) Act 2002, ст. 6 (дії з майном терористів), Перший додаток (визначені терористи) і накази на підставі ст. 2, якими визначено інших осіб. ↩
5. United Nations (Anti-Terrorism Measures) Regulations 2001, правило 10; MAS Notice PSN02, п. 6 (скринінг) у поєднанні з положеннями MAS на підставі ст. 27A, які вимагають від фінансових установ повідомляти MAS про заморожені активи та спроби операцій. ↩
6. United Nations Security Council, Reports of the Panel of Experts established pursuant to Resolution 1874 (2009), щорічні звіти 2019–2024 рр., розділи щодо кіберкрадіжок віртуальних активів; мандат Групи експертів припинився у квітні 2024 р. після вето Росії, а з 2025 р. звітує Multilateral Sanctions Monitoring Team. ↩

Лише для загального ознайомлення. Ця стаття не є юридичною чи податковою консультацією, не замінює консультації щодо конкретної справи й не створює відносин між адвокатом і клієнтом. Вона відображає правове становище станом на жовтень 2026.