Підстава оподаткування та її територіальна логіка
Читати PDF-версію (4 сторінок)
Сінгапурський податок на доходи стягується відповідно до статті 10(1) Закону про податок на доходи 1947 року (Income Tax Act 1947) з доходу, «що виникає в Сінгапурі або походить із Сінгапуру чи отриманий у Сінгапурі з-за меж Сінгапуру». Положення перелічує категорії оподатковуваного доходу. Пункт (a) охоплює прибутки від будь-якої торговельної, підприємницької, професійної діяльності чи заняття, пункт (b) — доходи від трудової діяльності, пункт (d) — дивіденди, відсотки й дисконти, а пункт (f) — орендну плату, роялті, премії та інші прибутки від майна. Пункт (g) додає залишкову категорію для «будь-яких прибутків, що мають характер доходу», не охоплених іншими пунктами.1 Для цифрових активів дві риси цього оподаткування важать більше за всі інші. Закон оподатковує дохід і нічого не каже про капітал, тож прибуток капітального характеру повністю перебуває поза його межами. Крім того, Закон охоплює іноземний дохід лише тоді, коли його отримано в Сінгапурі, тож і джерело прибутку, і місце, де його зберігають, визначають, чи виникає податок.
Сінгапурський закон не дає визначення «доходу». Суди перейняли англійський та австралійський підхід і з’ясовують, чи має надходження характер доходу в руках отримувача. Межу між торговельним доходом і капіталом проводять за допомогою «ознак торговельної діяльності» (badges of trade), сформульованих Королівською комісією 1955 року і застосованих у Сінгапурі, зокрема у справах ABD Pte Ltd v Comptroller of Income Tax [2010] SGHC 107 і BBO v Comptroller of Income Tax [2014] SGCA 10.2 Для цифрових активів це означає двоетапний аналіз. Чи веде власник торгівлю токенами, так що прибутки є доходом за статтею 10(1)(a)? Якщо ні, то чи є конкретне надходження (винагорода за стейкінг, аірдроп, плата за майнінг) доходом за іншою категорією, зазвичай за пунктом (g)? Від оподаткування звільняється лише надходження, яке не проходить жодного з цих тестів.
e-Tax Guide IRAS щодо цифрових токенів
IRAS уперше опублікувало свій e-Tax Guide Income Tax Treatment of Digital Tokens 17 квітня 2020 року, переглянуло його 9 жовтня 2020 року і перевидало як друге видання 30 січня 2026 року з оновленою нумерацією посилань на законодавство та редакційними змінами.3 Цей документ не є законом. Він фіксує, як Контролер податку на доходи (Comptroller) застосовуватиме Закон. На практиці платник податків, який від нього відступає, несе тягар переконати IRAS, Апеляційну раду з податку на доходи (Income Tax Board of Review) або Загальне відділення Високого суду (General Division) в тому, що Контролер помиляється. З мого досвіду, жоден клієнт досі не хотів висувати такий аргумент там, де документ щедрий, а щедрий він у більшості питань.
Документ спирається на тричленну класифікацію токенів, яку MAS застосувало у своєму Guide to Digital Token Offerings і яку FINMA використовує у Швейцарії (див. частину B, розділ III і частину E, розділ I). Платіжні токени є «нематеріальним майном», а не валютою. Утилітарні токени є правами на товари чи послуги. Токени-цінні папери є цифровим відображенням боргу або частки в капіталі.4 Класифікація визначає податковий наслідок на кожному етапі життя токена: випуск, отримання як оплати, володіння та відчуження.
Примітки
- Income Tax Act 1947 (2020 Rev. Ed.), ст. 10(1)(a)–(g), Singapore Statutes Online. ↩
- ABD Pte Ltd v Comptroller of Income Tax, Загальне відділення Високого суду, 2010, і BBO v Comptroller of Income Tax, Апеляційний суд, 2014, як зазначено в тексті. ↩
- IRAS, e-Tax Guide Income Tax Treatment of Digital Tokens, друге видання, 30 січня 2026 р. (перше видання 17 квітня 2020 р., переглянуте 9 жовтня 2020 р.). ↩
- IRAS, e-Tax Guide Income Tax Treatment of Digital Tokens, друге видання, 30 січня 2026 р., пп. 4–5 (класифікація та податковий режим за типом токена). ↩
Лише для загального ознайомлення. Ця стаття не є юридичною чи податковою консультацією, не замінює консультації щодо конкретної справи й не створює відносин між адвокатом і клієнтом. Вона відображає правове становище станом на жовтень 2026.