Податкове резидентство фізичних осіб
Читати PDF-версію (3 сторінок)
Фізична особа є резидентом Сінгапуру за певний податковий рік, якщо вона проживає в Сінгапурі в попередньому календарному році, за винятком тимчасових відлучень, або якщо вона фізично перебуває чи працює в Сінгапурі щонайменше 183 дні в цьому році.1 IRAS застосовує дві адміністративні поступки, що пом’якшують тест 183 днів для працівників, які прибувають і виїжджають. Фізична особа, яка перебуває або працює в Сінгапурі безперервно щонайменше 183 дні, що припадають на два календарні роки, вважається резидентом в обох роках. Фізична особа, яка перебуває або працює в Сінгапурі три роки поспіль, вважається резидентом протягом усього періоду, навіть якщо в перший і останній роки днів не вистачає.2
Резидентство визначає ставку та звільнення. Резидент сплачує податок за прогресивними ставками, які з податкового року 2024 сягають 22 % з оподатковуваного доходу понад S$ 320 000, 23 % понад S$ 500 000 і 24 % понад S$ 1 млн. Він також користується звільненням доходу з іноземних джерел за статтею 13(7A). Нерезидент сплачує фіксовані 15 % з доходу від трудової діяльності або податок за ставками для резидентів, якщо так виходить більше, 24 % з винагород директорів та інших доходів і не отримує жодних пільг.3 Для засновника з великим доходом від трудової діяльності внаслідок вестингу токенів найвища ставка для резидентів у 24 % порівнянна із сукупними швейцарськими федеральними, кантональними й комунальними ставками близько 22–23 % у кантоні Цуг і понад 40 % у Женеві. Частина P, розділ I наводить це порівняння.
Сінгапур не має податку на виїзд (exit tax) для фізичних осіб, крім правила презюмованого виконання для планів участі в акціях. Резидент, який тримав токени як інвестиції, залишає Сінгапур без податку на нереалізовані прибутки. Резидент, який торгував токенами, виїжджає з торговельним прибутком останнього року, що оподатковується у звичайному порядку, і без жодних додаткових стягнень. Відсутність податку на виїзд — одна з причин, чому Сінгапур став перевалочним пунктом для засновників, які згодом переїжджають до Дубая або повертаються до Європи. Це також означає, що Сінгапур не може захистити свою податкову базу від засновника, який стає резидентом, тримає токени під час «бичачого» ринку і виїжджає до їх продажу. Сінгапур погодився з цим як із ціною територіальної системи.
Примітки
- Income Tax Act 1947, ст. 2(1), визначення «resident in Singapore» (фізична особа, яка проживає в Сінгапурі, за винятком тимчасових відлучень, або фізично перебуває чи працює там 183 дні або більше в році, що передує податковому року). ↩
- IRAS, Tax residency and tax rates, дворічна та трирічна адміністративні поступки для фізичних осіб. ↩
- Income Tax Act 1947, Part A of the Second Schedule (ставки для фізичних осіб-резидентів з податкового року 2024) і ст. 40B (ставки для фізичних осіб-нерезидентів). ↩
Лише для загального ознайомлення. Ця стаття не є юридичною чи податковою консультацією, не замінює консультації щодо конкретної справи й не створює відносин між адвокатом і клієнтом. Вона відображає правове становище станом на жовтень 2026.