Захист даних у правилі передачі інформації
Читати PDF-версію (2 сторінок)
Передача імені, адреси та ідентифікаційного номера клієнта іноземній установі є транскордонною передачею персональних даних. У Сінгапурі обов’язок обмеження передачі за Законом про захист персональних даних 2012 року (PDPA) вимагає від організації, що передає дані, переконатися, що отримувача зобов’язують юридично обов’язкові для виконання вимоги захищати дані на рівні, порівнянному з PDPA, якщо не діє виняток.1 Виняток для передачі, якої вимагає закон, охоплює саму передачу там, де її вимагає PSN02. Він не охоплює вибору незахищеного каналу чи передачі контрагентові, який не здатен захистити дані. Компаніям слід подбати, щоб умови їхньої мережі для правила передачі інформації покладали обов’язки щодо захисту даних на всіх учасників, і документувати свою оцінку. У Швейцарії Федеральний закон про захист даних (DSG) 2023 року встановлює порівнянні вимоги, про які йдеться в частині D, розділі X.
Примітки
- Personal Data Protection Act 2012, ст. 26 (transfer of personal data outside Singapore), і Personal Data Protection Regulations 2021, правило 10 (conditions for transfer). ↩
Лише для загального ознайомлення. Ця стаття не є юридичною чи податковою консультацією, не замінює консультації щодо конкретної справи й не створює відносин між адвокатом і клієнтом. Вона відображає правове становище станом на жовтень 2026.