Пророгаційні угоди
Читати PDF-версію (2 сторінок)
Закон про угоди про вибір суду 2016 року (Choice of Court Agreements Act 2016) надає чинності в Сінгапурі Гаазькій конвенції про угоди про вибір суду від 30 червня 2005 року. Якщо сторони міжнародного комерційного договору обрали суди Договірної держави як виключні, сінгапурський суд має зупинити провадження, розпочате всупереч угоді, і визнати та виконати рішення обраного суду.1 До Договірних держав Конвенції належать Європейський Союз, Сполучене Королівство, Мексика, Чорногорія та Україна. Швейцарія станом на 30 червня 2026 року Договірною державою не є. Тому виключний вибір сінгапурських судів у договорі зі швейцарською стороною діє в Сінгапурі на підставі Закону. У Швейцарії він діє лише на підставі ст. 5 IPRG, яка надає чинності вибору іноземного суду, якщо такий вибір не є зловживанням.2
Примітки
- Choice of Court Agreements Act 2016, ст. 11–13 (обов’язки сінгапурського суду) і частина 3 (визнання та виконання). ↩
- Ст. 5 IPRG (SR 291) щодо пророгаційних угод. Швейцарія не підписала ні Гаазьку конвенцію 2005 року, ні Гаазьку конвенцію про судові рішення 2019 року. ↩
Лише для загального ознайомлення. Ця стаття не є юридичною чи податковою консультацією, не замінює консультації щодо конкретної справи й не створює відносин між адвокатом і клієнтом. Вона відображає правове становище станом на жовтень 2026.